17 лютого Європа відзначає день кота. Розкопки давніх захоронень засвідчили, що 10 тисячоліть тому разом з господарем нерідко була похована й кішка.
Упродовж тисячоліть цю пухнасту красиву тварину наділяли надприродним даром. За це її шанували у давньому Єгипеті й за це ж її винищували в часи Середньовіччя.
17 лютого 1992 року в Італії вперше святкували день кота. Ця ідея настільки сподобалася європейцям, що День кота в наступні роки вже відзначали в більшості країн континенту.
Ці симпатичні домашні хижаки оцінили прихильність двоногих істот і користуються цим довір’ям сповна.
А тим часом у лісах Європи продовжуть своє дике життя їх не приручені сородичі – зокрема, європейські лісові коти. Зокрема, вони здавна облюбували для себе Чорну гору на Виноградівщині. Дикий кіт – надзвичайно обережна нічна тварина, яку мало кому вдається побачити. 4 року тому в шаланківському урочищі «Великий ліс» працівник лісового господарства зумів сфотографувати дитинча лісового кота.
В Україні кіт лісовий найбільше поширений на Закарпатті (Виноградівський, Берегівський, Воловецький, Тячівський, Перечинський райони. Живе він переважно у глухих дубових, дубово-грабових, букових і мішаних лісах.
В Україні карпатська популяція сягає чисельності 300–400 особин.
Зовні дикий кіт (Felis silvestris) дуже схожий на звичайних котів, лише трошки більший. У самців довжина тіла 40-90 см, вага до 7 кг (самки трохи менші), хвіст близько половини довжини тіла. Тулуб витягнутий, на невисоких ногах, корпус трохи піднятий в області тазу. Хутряний покрив у лісового кота досить густий і пишний, особливо взимку. Лісові коти живуть поодиноко і об’єднуються тільки на період спарювання. Кіт зазвичай вибирає собі розташовані невисоко дупла старих дерев, або лисячі й борсучі нори, де він не тільки влаштовує постійний притулок, але і рятується від небезпеки, навіть якщо навколо багато дерев. Дупло або нора, призначені для розмноження, вистилаються сухою травою, листям, пір’ям птахів. Лісовий кіт непогано плаває, але в воду лізе неохоче, навіть коли його переслідують. Він відмінний мисливець і може годинами прочекати над лісовою стежкою, щоб напасти на жертву з дерева. В його раціон входять миші і полівки, птахи, зайці і навіть дитинчата косуль, домашніх кіз.
Лісовий кіт розмножується 1-2 рази в рік. Основний період припадає саме на січень-лютий-березень. Найчастіше самка приносить 3-8 кошенят. Популяція цього хижака малочисельна, оскільки скорочується ареал для його проживання. Внаслідок парування з домашніми котами кількість представників чистокровної породи стає все менше.
Кіт лісовий занесений до Червоної книги України. Як вид, що підлягає особливій охороні, він включений до списку Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та Бернської конвенції.
Лісівники ДП «Виноградівське лісове господарство» тримають на суворому контролі територію проживання червонокнижного кота, щоб вберегти популяцію від загроз, які несе з собою людська господарська діяльність, браконьєрство.
Хочу кохання
Дуже цікава розповідь.люблю дуже кішок.