Вчителька української мови та літератури свій урок розпочинає, як і раніше в стінах школи, хоча і у пустому класі.
Через карантинні обмеження з дітьми змушена спілкуватися через монітор комп’ютера. Жінка каже, дистанційне навчання для неї не новинка, адже й до цього часто проводила уроки онлайн. Однак, полюбити такий формат так і не змогла.
Вчителі зв’язуються з дітьми через найрізноманітніші платформи, серед них: зум, вайберабо жкласрум. І хоч до нового формату навчання вже звикли як працівники гімназії так і її учні, однак з певними незручностями стикаються й досі.
Задля зручностей вчителів їм дозволено проводити уроки, як і раніше на робочому місці. Однак цим дозволом користуються лише кілька працівників гімназії, інші ж як і належить, уроки ведуть з дому, розповідає директор навчального закладу. Вчителі кажуть, окрім очевидних недоліків , дистанційне навчання має і багато переваг. Адже в таких умовах учень починає усвідомлювати, що його знання та вміння залежать тільки від нього, а вчителі лише гвинтики у цьому процесі.
Та найголовніші переваги такого навчання нині, воно безпечне, дозволяє отримати нові знання та уберегти здоров’я.
Показуха! А скільки дітей із загальної кількості класу приймають участь в уроці? -1, 2, 5-7, не більше! А в класі 25 – 30 учнів! З одним класом ще можна щось провести. А якщо класів багато і усі вчительки бажають проводити такі уроки? Це буде каша! І чи усі діти мають технічну можливість приймати участь у цьому заході? Показуха!