В Україні із 11 січня вступили у дію зміни до Кримінального кодексу щодо насильства в сім’ї.
За статистикою, щорічно від дій домашніх тиранів страждає понад 1,5 мільйона українок – і це тільки офіційні цифри.
Насправді показник у рази вищий, адже понад 60% постраждалих взагалі не повідомляють про вчинення насильства і не звертаються по допомогу.
Побиття чоловіком дружини чи моральні приниження будь-кого з членів родини досі часто вважають «сміттям, яке не варто виносити з дому». Від 11 січня цього року в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне насильство в сім’ї злочином.
В нашій державі діє закон про протидію запобігання домашньому насильству, який визначив 16 категорій людей, щодо яких можуть чинитися такі дії. Це можуть бути батьки членів родини, брати, сестри, колишнє подружжя та інші родичі.
Один серед міфів, яким «обріс» закон – це розписки на секс, але адвокат Павло Мельник каже: смішного, починаючи із нового року, насправді у цій темі мало. Тепер навіть законна дружина може написати заяву до правоохоронців про зґвалтування. Тож по суті стереотип про «подружній обов’язок» йде в минуле. Будь-яке насилля відтепер може обернутися кримінальним провадженням і в’язницею.
Дуже важливо, кажуть юристи, що віднині дитина, яка стала свідком насильства у своїй родині, також визнається його жертвою. Зауважимо, що у зв’язку із змінами потерпілому відтепер не потрібно буде згрібати свої речі в одну сумку, для дитини в іншу, і йти шукати серед ночі якогось притулку, адже вступають у дію обмежувальні приписи.
У кримінальному провадженні судом дія цього припису може бути продовжена на тривалий період, порушення цього документу також тягне за собою відповідальність від адміністративної і до криміналу.
Насправді насильство над жінками – світова проблема. В Україні від нього страждає понад 1,5 млн людей, але варто розуміти, що цифри у рази більші, адже багато хто про те, що над ними знущаються – говорити не хоче, або боїться.
Лише 10 % з мільйона жінок, які піддаються насильству, наважуються про це розповідати. За статистикою, щорічно через насильство в сім’ї гинуть понад 600 жінок. Кожну хвилину від дій кривдників страждають 3 жінки. Психологи кажуть: насильники, як правило, мають два обличчя – на роботі це цілком позитивна, адекватна людина, а вдома садист і деспот.
Якщо діти були свідками того, як батько б’є матір, велика імовірність, що вони наслідуватимуть модель поведінки у дорослому житті, і так само будуть гамселити своїх дружин та дітей, і виростуть справжніми злочинцями.
За даними міжнародних досліджень, кількість дітей, які щодня потерпають від насильства в сім’ї, перевищує 10 мільйонів. Щоденно в Україні фіксують близько 350 таких випадків. Варто додати, що близько 60% жінок страждають від домашнього насильства на постійній основі, замикаються в собі із своїми проблемами та тягарами, і не знають, що ж робити далі. Психологи кажуть: мовчати або змиритися з наругою ні в якому разі не можна.
Окремої уваги у цій темі потребують діти, саме вони у кожній другій родині в Україні стають жертвами психологічного насильства, а у кожній третій фізичного – про це свідчать дані Ради Європи.На жаль, дітей у суспільстві вважають «власністю» батьків, забуваючи про те, що це насправді особистість.
За психологічною підтримкою, в Україні можна звертатися за коротким номером національної «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства, 116 123 з мобільного телефону безкоштовно, там вас вислухають, допоможуть та підтримають, дзвінки приймають цілодобово. Анонімно та конфіденційно. Консультанти завжди можуть надати інформацію, у які структури необхідно звернутися, вони не дають порад, але дають інформацію про те, як можна вирішити складну життєву ситуацію. Наостанок варто пам’ятати, що вислів «Кого люблю, того і б’ю» в українських сім’ях давно має перестати бути нормою.
(для перегляду відео в мобільній версії ukr.net – перейдіть на сайт, клацнувши на заголовок матеріалу)