Донецький регіон, який нині знаходиться в центрі військового конфлікту, фактично перестав функціонувати. На його території знаходиться близько 20% всього промислового потенціалу України, понад 50% якого просто знищено в ході бойових дій. Про це нещодавно заявив глава держави Петро Порошенко. За його словами, деякі об’єкти не вдасться відновити з того стану, в якому вони знаходяться зараз. А до деяких просто немає доступу, щоб хоча б дізнатися їх реальний стан, бо вони знаходяться в окупації проросійських повстанців. До того ж, умови Мінської угоди про двостороннє припинення вогню, яку було підписано ще 19 вересня 2014 року, не дотримуються й донині. З цього випливає, що промислові об’єкти, які все ще знаходяться під загрозою знищення, можуть бути зруйновані черговим залпом.
З того, що залишилося
Збиток деяких підприємств, які ще не знищені повністю, але й не функціонують, оцінити неможливо через перебування бойовиків на території заводів. Військові загони ДНР і ЛНР розташувалися в цехах виробництва в якості місця дислокації і тим самим повністю зупиняють роботу підприємства. «Дуже багато шахт зараз знаходяться в зоні АТО і вони не працюють. І швидше за все та ж доля і металургійних, а тим більше машинобудівних заводів», – коментує ситуацію президент Українського аналітичного центру Олександр Орхіменко.
Так, про компанію «Корум Донецгормаш» з цієї ж причини на сьогоднішній день відомо дуже мало. Це підприємство є одним з найбільших центрів машинобудівного комплексу. Є складовою частиною холдингу Corum Group і входить до складу «СКМ» Рината Ахметова. Компанія виробляє багатоканатні і барабанні підйомні машини, відцентрові і осьові вентилятори головного провітрювання шахт, вантажно-транспортні машини та інше. Наприкінці серпня місяця представники «Корум Донецгормаш» зробили заяву про те, що підприємство було захоплено бойовиками і тим самим його діяльність була повністю зупинена. Тим не менш, в Харкові, Кривому Розі та Дружківці відкрилися відділення та цеха, куди була переміщена частина обладнання, деталей і виробничих потужностей з головного заводу. Таким чином, забезпечення життєдіяльності компанії триває, однак, на колишні позиції перенесені заводи не вийдуть.
Така ж ситуація і на «Корум Донецький енергозавод». В ГУМВС України в Донецькій області звернувся представник підприємства «Корум Донецький енергозавод» про те, що в Донецьку підприємство і його виробничі потужності захоплені терористами. Про це повідомляє прес-служба ГУМВС України в Донецькій області. Бойовики самовільно управляють підприємством і розпоряджаються її майном. За попередніми відомостями (виходячи з даних інших заводів, які опинилися в схожій ситуації) загарбники вивозять всі виробничі потужності на територію Російської Федерації, а на самому заводі влаштовують місце ремонту своєї бойової техніки.
У той же час Донецький металургійний завод поступово відновлює свою діяльність. Підприємство тимчасово припиняло функціонувати через артобстріли, внаслідок яких пошкодився газопровід і частина залізничних ліній, за якими на завод в цеху доставлялася сировина для переробки. Без нього підприємство просто не могло працювати. Після проведених реконструкцій та реалізації альтернативних шляхів доставки сировини, компанія знову запрацювала, проте, за дев’ять місяців 2014 завод виробив лише 760 000 т чавуну – на 25,9% менше, ніж роком раніше. У роботу ввели тільки доменну піч №1. Природно, її виробітку не вистачає на повне забезпечення. Нагадаємо, що ДМЗ входить в холдинг «Донецьксталь». І все ж сумна доля сягнула інших структурних підрозділів холдингу – це Ясинівський і Макіївський коксохімічні заводи, які повністю зупинили свої виробничі потужності через відсутність необхідного для роботи коксівного вугілля.
Луганський машинобудівний завод останні 12 років працював виключно на російський ринок. Завод виробляв обладнання для вугільної, чорної і кольорової металургії, коксохімічної, енергетичної, будівельної, целюлозно-паперової промисловості та сільського господарства. Наприкінці серпня в результаті артобстрілів цеха заводу були практично повністю зруйновані. Керівництво прийняло рішення про евакуацію підприємства в Чувашію, хоча розглядалася версія і про Ростовську область. 23 жовтня, однак, у ЗМІ все ж з’явилася інформація про те, що завод буде розташовуватися в Каменськ-Шахтинському Ростовської області. Замгубернатора області Олександр Гребенщиков повідомив, що обсяг інвестицій складе 470 млн рублів, також передбачається створення 200 робочих місць.
Втрачений економічний потенціал
Після оголошеного перемир’я і припинення вогню на початку вересня місяця цього року під контролем бойовиків залишилося близько 10 районів Донецької та Луганської областей. На цій території також залишилося 30 підприємств, які входять в топ-200 найбільших компаній України. Як наслідок, вони перестали функціонувати, добувати, виробляти і постачати продукцію на всеукраїнський внутрішній ринок і експортувати частину на зовнішні ринки. «Зупинка багатьох донбаських підприємств порушує відразу два виробничих ланцюжка, що склалися в Україні. Перший: видобуток вугілля – збагачення – виробництво електроенергії», – коментує ситуацію Олександр Паращій, начальник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital. У підсумку, це спровокувало ситуацію, яку ми спостерігаємо на сьогоднішній день. Більшість ТЕС зупинилися і тепер країна відчуває нестачу електроенергії. Віялові відключення по деяких регіонах вже були проведені, але в найближчому майбутньому їх дія і періодичність може тривати більше, тому як закупівля імпортного вугілля виходить дуже дорого, а власного просто не вистачає.
Другий і немаловажний ланцюжок пов’язаний з виробництвом металу. Як відомо, металопродукція є основним товаром, який Україна поставляє на зовнішні ринки. Однак, у зв’язку із зупинкою деяких заводів, що входять до групи «Метінвест», яка є лідером в даній області і об’єднує в собі найбільші металургійні заводи України, виробництво даного продукту сильно скоротилося. «У липні спад виробництва Азовсталі, Маріупольського меткомбінату (ММК) ім. Ілліча і Єнакіївського метзаводу – склав 10-12% по сталі і чавуну в порівнянні з темпом виробництва в першому півріччі, а у виробництві прокату спаду і зовсім не було. Але вже в серпні, після загострення ситуації, виробництво прокату на трьох підприємствах впало на 47% порівняно з липнем, сталі – на 46%, чавуну – на 50%», – говорить Олексій Андрейченко, старший аналітик інвесткомпанії Арт Капітал.
Крім цього, Донбас був основною складовою і по сільськогосподарській сфері. Вирощування зерна, соняшникової олії та інших видів продукції здійснювалося на території Донецької та Луганської областей. Нині збір врожаю не був і не буде повноцінним, оскільки багато які орні землі були пошкоджені в результаті артобстрілів. Іншу територію займають проросійські бойовики, що унеможливлює просто доступ до цих районів. Ніяких дій, як свідчать багато джерел, там не відбувається в плані збору врожаю та переробки сільськогосподарської продукції. У будь-якому випадку ця продукція просто-напросто навіть не вивозилася б за межі, підконтрольні армії ДНР і ЛНР. До того ж магістральні шляхи сильно постраждали, авто і жд дороги зруйновані. Зараз повним ходом йдуть відновлювальні роботи, проте, це занадто уповільнює процес поставки.
Якщо дивитися на Донбас, як цілісну складову економічної системи України, то можна з упевненістю резюмувати, що на дві області припадає близько 30% зовнішньоторговельної діяльності країни. З урахуванням того, що держава є імпортозалежною, то втрата такої частки експортного потенціалу сильно вдарить по економіці і ВВП України. Безвихідь ситуації полягає в тому, що замінити ці втрати нічим.
Що ж стосується самого регіону, то він зможе вижити власними силами лише за підтримки країни-сусіда. «Є надія, що Росія або точніше російський капітал буде допомагати промисловим підприємствам в зоні ДНР і ЛНР. Може бути деякі підприємства будуть або куплені російським капіталом або може будуть працювати в кооперації з великими російськими компаніям. У цьому випадку є надія, що такі підприємства зможуть працювати на російський бізнес і матимуть майбутнє. Це, в першу чергу, стосується машинобудівної галузі», – підкреслює Олександр Орхіменко. Таким чином, ситуація буде схожа з анексованим Кримом, куди можливо буде вливатися російський капітал, але іноземні інвестори не візьмуться за розвиток невизнаного регіону, а ті, хто залишиться на території, яка не має законодавчо визначеного статусу, не матимуть можливості власними силами витягати економіку Донбасу.
Олександра Полівана