В кінці червня на сайті Верховної Ради з’явився законопроект № 2133а, який, на думку народних обранців, допоможе побороти кіберзлочинність в Україні. Але насправді ухвалення цього документа посилить цензуру в нашій країні.
Бійтеся СБУ і не “лайкайте”
Авторами цієї законодавчої ініціативи виступили два депутати від ВО “Батьківщина” – Андрій Кожем’якін та Владислав Бухарев, два депутати від “Блоку Петра Порошенка” – Віктор Король і Микола Паламарчук, а також депутат від “Народного фронту” – Руслан Лук’янчук.
Згідно з документом, контролювати інформаційний простір, а також протидіяти інтернет-злочинцям будуть Служба безпеки України (СБУ) на пару з Національною комісією з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). Зокрема, силове відомство отримає право:
– безперешкодно отримувати доступ до інформації, яка обробляється в державних електронних інформаційних ресурсах (реєстри, бази і банки даних, інші інформаційні масиви), інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних, телекомунікаційних системах операторів та провайдерів телекомунікацій, інших суб’єктів, які обробляють інформацію в електронному вигляді, незалежно від форм власності;
– проводити огляд затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами.
Такі дії СБУ може вдатися у тому випадку, якщо запідозрить поширення культу насильства, жорстокості, порнографії, пропаганди сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками в ЗМІ та інтернеті, в тому числі це стосується соцмереж. Крім цього, порушенням буде вважатися розголошення інформації, що становить державну таємницю, а також розголошення службової та конфіденційної інформації, спрямованої на забезпечення національних інтересів держави.
Важлива роль у боротьбі з кіберзлочинністю в запропонованому законопроекті відведено і телекомунікаційного регулятора – НКРЗІ. Саме на основі її рішень телекомунікаційні оператори повинні будуть блокувати своїм абонентам доступ до ресурсів мережі інтернет, через які поширюється незаконна інформація. На основі її рішень оператори будуть і відновлювати такий доступ у випадку видалення цієї інформації або якщо відновлення цього доступу накаже суд.
Крім цього, оператори повинні будуть надавати на вимогу СБУ інформацію про своїх абонентів. Примітно, що всі витрати, пов’язані з встановленням технічного обладнання, яке допоможе у проведенні негласних розвідувальних заходів, ляжуть на плечі самих операторів і провайдерів.
Шлях до Роскомнагляду
За словами адвоката, керуючого партнера АО “Юскутум” Артема Афяна, законопроект про захист кіберпростору був очікуваним. Він стосується проблеми, яка реально існує в Україні. Адже наша країна практично нічого і не робить у сфері захисту кіберпростору. “Кіберпростір в Україні захищається багато в чому волонтерами у рамках громадянського правосвідомості”, – говорить юрист.
У той же час, за його словами, в документі дуже багато розмитих формулювань, які дають можливість СБУ пред’являти претензії неймовірно великій кількості сайтів. “З цього може вийти інструмент, який схожий на Роскомнагляд. Якщо цей законопроект буде прийнятий, то Національна комісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРСІ) може наказувати будь-якому провайдеру заблокувати доступ до того чи іншого сайту на підставі адмінпротоколу. Враховуючи те, що СБУ у нас не пройшла реформу, то ризик зловживання з її боку залишається високим”, – вважає Він.
“Проблема в тому, що законопроект “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” дуже “сирий”. Безумовно, такий закон потрібен, але те, що сьогодні внесено у Верховну Раду, вимагає кардинальної переробки. Тому цей законопроект потрібно відкликати”, – додає експерт з питань інформаційно-комунікаційних технологій Тетяна Попова.
А на думку президента холдингу “Інтернет Інвест” (Imena.UA Олександра Ольшанського, прийняття цього закону і зовсім буде означати, що в Україні з’явиться свій Роскомнагляд. “Після прийняття законопроекту в Україні за дуже широке коло порушень можуть бути заблоковані багато веб-сайтів. Крім того, провайдери та оператори, згідно з даними документами, будуть зобов’язані надавати уповноваженим органам інформацію про своїх абонентів. Таким чином, Держспецзв’язку, яке раніше займалося розробкою законопроекту, стане аналогом російського Роскомнадзора”, – резюмував експерт.
По матеріалам Максим Яцков, спеціально для 112.ua