29 років тому Верховною радою України було прийнято закон про митну справу в Україні.
Цей день став символом створення української митниці, а відтак – справжнім святом, яке щорічно відзначали усі працівники цієї державної структури.
Закарпатська митниця – потужна та самобутня, з власною багатою історією, вже давно стала одним із символів області.
Разом з горами, природою, культурними та історичними особливостями краю, наявність митниці також займає почесне місце в асоціативному рядку жителів інших регіонів України, яких запитуєш про Закарпаття.
Власне це також є предметом для створення різних іміджевих історій про наш регіон – хтось лукавить та каже, що тут живуть самі контрабандисти, інші – розповідають про те, як наявність прикордонних гешефтів сприяла економічній та духовній євроінтеграції регіону та його жителей.
Початок історії Закарпатської митниці сягає далекого 1945 року. Тоді, наказом №241 Народного комісаріату зовнішньої торгівлі Союзу Радянських Соціалістичних Республік було створено Чопську митницю.
8 серпня 1945 року Чопську митницю очолив Д.І. Тєлєжкін, який разом з іншими шістьма колегами приступив до роботи на залізничній станції Чоп.
Через місяць роботи невеликий штат митників оформив 22 тисячі тон імпортних вантажів, що прямували на територію України та інших країн СРСР.
Станція «Чоп» одна з небагатьох із тих часів, яка збереглася та функціонує в структурі сучасної митниці (МП «Залізничний») по сьогоднішній день.
Пізніше на Закарпатті існувало декілька самостійних митниць Державної митної служби України (далі – ДМСУ), які з часом було реорганізовано в єдину Чопську, а потім Закарпатську митницю.
В цілому історію української митниці можна поділити на декілька етапів.
Так, з приходом до влади команди Віктора Януковича, митні органи зазнали значного руйнування.
ДМСУ було ліквідовано, натомість, шляхом об’єднання податкової та митниці, влада створила скандальне Міністерство доходів і зборів України (в народі – МінЗдох).
Постійні атестації, екзамени та кадрові інспекції київських «гаманців» мали на меті скорочення професійного штату персоналу українських митниць та інтеграцію в її ряди «своїх людей».
Враховуючи моральну складову важливості відзначення професійного свята Дня митної служби України, в 2013 році влада умисно його скасувала.
З того часу митників позбавили урочистостей та премій з нагоди їх дня.
Проте, вони ніколи не переставали вітати одне-одного та відзначати свято, якого їх позбавили.
Ситуація дещо змінилася після подій Революції Гідності. Проте, тоді новій владі так і не вистачило духу відокремити митницю, то ж замість МінЗдоху українцям було презентовано Державну фіскальну службу України. Професійне свято митникам також не повернули.
Останніх фундаментальних змін українська митниця зазнала протягом двох минулих років.
18 грудня 2018 року уряд постановив утворити Державну податкову (ДПС) та Державну митну (ДМС) служби, реорганізувавши ДФС шляхом поділу, а 6 березня 2019 року було затверджено положення про ці окремі структури.
Через сім років українським митникам повернули професійне свято.
«День митної служби України» змінив «День митника». Відповідне рішення президента України погодив Кабмін 18 червня 2020-го року.
Приємно, що урядовці зберегли традиційну дату для відзначення цього свята – 25 червня.
Сьогодні, на протяжності 467 км митного кордону, Закарпатська митниця в авангарді митної справи України.
В межах найширших Західних воріт України свою зовнішньоекономічну діяльність здійснюють тисячі суб’єктів.
Розташована на стику кордонів з чотирма країнами Євросоюзу: Угорщини, Словаччини, Польщі й Румунії, наша митниця користується значним попитом в міжнародних перевізників, підприємців та подорожуючих в країни ЄС.
Часом ця професія стає суб’єктом упередженого ставлення з боку громадян, які узагальнюють уявлення про митника та дорікають простим інспекторам щодо стану інфраструктури в пунктах пропуску, їх статках тощо.
Насправді, реалість така, що більшість працівників митниці, які формують майже половину дохідної частини бюджету України, не пересікаються з ризиками прийняття протиправного рішення.
Такі службовці, в залежності від вислуги років, отримують 5-8 тисяч гривень на місяць, із року в рік розраховуючи на реальну реформу структури та належну оцінку їх роботи.
Повернення свята слугує вогником надії щодо відновлення самодостатньої та престижної Державної митної служби України.
Сьогодні для справжніх митників важлива дата.
Через 7 років постійних реформ та реорганізацій їм повернуто особливий день – професійне свято, день який так багато значить для кожного патріота своєї справи.
Долучаємося до привітань та бажаємо усіх благ закарпатським митникам!