Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запросив міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петера Сійярто відвідати Закарпаття 23 вересня, пише Уніан.
Як повідомили у прес-службі МЗС України, відбулася телефонна розмова двох міністрів. Кулеба запросив угорського колегу 23 вересня відвідати Закарпаття, щоб обговорити подальші кроки з реалізації вже досягнутих домовленостей з розвитку взаємодії в політичній, економічній, культурно-гуманітарній сферах та взяти участь у спільних заходах.
«Запроваджені в Україні та Угорщині обмеження для в’їзду іноземців у зв’язку з поширенням коронавірусу накладають певні обмеження на всіх громадян, незалежно від статусу.
На цьому тлі наша зустріч є чітким сигналом — обидві країни налаштовані на пошук взаємоприйнятних рішень без зволікань», – сказав глава зовнішньополітичного відомства України.
У прес-службі додали, що міністри погодилися, що соціально-економічний успіх Закарпаття може стати спільною історією успіху відносин України та Угорщини, і що дружні відносини між двома країнами важливі для всього регіону Центральної Європи. Відносини України та Угорщини Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону “Про освіту”.
16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту. У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах.
У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою.
Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.