Важко уявити собі людину, якій абсолютно невідомий страх. Одні жахливо бояться власної старості, інші – свавілля чиновників, треті – гніву Божого. Але страх за життя – своє і своїх близьких – поза конкуренцією. Останніми роками – особливо. До закликання не одного покоління «Тільки б не було війни!» нині можна сміливо додати «І катастроф, і стихійних лих, і терористичних аків..»0як не дозволити захопити себе подібному страху? Не піддатися безумству? Сподіваємось, поради і спостереження психотерапевта Надвірнянської ЦРЛ Галини Кузнецової, які для багатьох будуть корисними.
– В принципі, страх втратити життя – це природний страх людини. Коли все більш – менш спокійно, він спить або дрімає в нас. Але трапляється щось, і …
– … І так починається паніка.
– Так, хтось реагує на стрес за типом рухової бурі. А хтось, навпаки, стає абсолютно скам’янілим(стан уявної смерті). Або приклад знерухомленості прикинеться який небудь звір мертвим – і хижак пройде повз, не зїсть його.
– Отже і люди, у яких спрацьовують ці стародавні механізми, більш захищені у мормент небезпеки?
– Ні. Захищені, звичайно, ті, чиї дії цілеспрямованості. Хто і в такій ситуації не втрачає розуму. А якщо людина, охоплена панікою, не розуміє, що робить, якщо мчить, не думаючи, від місця вибуху біжить чи, навпаки, до нього, небезпеку для себе вона тільки збільшує. Як і людина, що перебуває в ступорі, не здатна ні рухатися, ні взагалі як-небудь контактувати зі світом. Хай там навіть все рушиться і летить шкереберть.
– Галино Петрівно, але ж буває, що і реальної небезпеки немає, а відчуття страху не полишає людини. Чому?
– Це страх іншого роду. Відчувають його в основному люди раціональні, логічно мислячі. Раціоналісти уміють зібратися в скрутну хвилину, все прорахувати. Проте деколи їх логіка обертається проти них самих. «Якщо там відбулося те-то, чому це не може трапитися у нас?»- міркують вони. Прикидають, вважають, прокручують в голові одну страшну картинку за іншою. А по суті – практично живуть тим життям.
– Як вийти з ступору? І що ви порадите таким людям для позбавлення від нав’язливих страхів?
– Один з варіантів: жити «тут і зараз». Не спогадами про щось жахливе, що залишилося у минулому, і не припущеннями про неприємності в майбутньому. А саме сьогоднішньою, справжньою ситуацією. Розуміти її значення, радіти їй. Сонце світить, я веду дитину в садочок, малюк здоровий – все чудово!
– А якими прийомами можна допомогти людині вийти з панічного стану і стану закам’янілості?
– Роль спокійного слова, участі оточуючих – величезна. Людині необхідно знати, що вона не самотня, що хтось її любить, підтримує. Це дуже важливо. Далі у разі «бурі», хай постарається максимально розслабитися, посидить із закритими очима, пройдеться уявним поглядом по всьому тілу, вільно подихає…
Ну а в другому випадку найголовніше – людину розтермосити, ліквідувати ступор. Нерідко допомагають прості питання, що відносяться до практичних дій. Наприклад «як ти зробив те-то?». Відповідаючи на питання, людина перемикається на дану ситуацію. І поле її уваги поступово розширюється. Хоча при сильних стресах без зверненням до медиків все ж не обійтися.
– У природи немає поганої погоди. Помічаєте, що пацієнтів, які скаржаться на тривогу, страх, останнім часом стало більше?
– Звичайно. До речі, в класифікації хвороб панічні розлади зараз присутні як самостійне захворювання, чого раніше не було.
– І як же у цьому, часом божевільному світі зберегти своє психологічне здоров’я?
– Частіше займатися тим, що дає радість. Дивіться хороші фільми, слухайте улюблену музику, спілкуйтеся з дорогими вам людьми. Завжди настроює на мирний лад природа. А дивлячись на спокійний перебіг річки або мерехтливі язики полум’я, будь – хто з нас немов стикається з вічністю. Вода і вогонь зачаровують, занурюють в стан медитації…
Безумовно вселяє додаткові сили , як турбота про когось, можливість комусь допомогти, звільнити від проблем. До речі, на Заході існує телефон, подзвонивши за яким, кожен може вийти на абонента з проблемою, аналогічної його власній. Дізнатися, як інша людина виходить з неї – це теж допомагає боротися із страхом .