Повертаючись до теми сталого розвитку населених пунктів що входять до складу Коритнянської сільської ради Ужгородського району, знову торкнемося найбільш складної проблеми в життєдіяльності громади, а саме взаємовідносини між з КП «Водоканал міста Ужгород» та Коритнянською сільською радою.
Взаємовідносини між Коритнянською сільською радою та КП «Водоканалом м. Ужгород» розпочалися ще у далеких 70 роках ХХ століття, вірніше ці взаємовідносини розпочалися ще при існуванні на території нашого села Колгоспу імені Калініна, який фактично розпоряджався великими площами землі та у ті часи, коли до складу Коритнянської сільської ради Ужгородського району входило село Часлівці (створило власну сільську раду на початку 2000 років ХХ ст.).
Саме в середині 70-х років ХХ століття на території наших сіл було проведено геологічну розвідку та пробурено більшість свердловин для видобутку питної води, в першу чергу для потреб обласного центру – міста Ужгорода, яке саме в 70-80 роках ХХ століття активно розбудовувався, кількість його населення перевищило 100 тис. чоловік, до міста було приєднано цілу низку сусідніх сіл, тобто місто потребувало нових джерел питної води, в першу чергу якісних підземних джерел, з великими запасами води.
Відповідні взаємовідносини між нашими громадами були вибудовані на певних взаємовигідних для сторін умовах, зокрема наші територіальні громади надавали дозвіл місту на видобуток води, а місто фактично зобов’язувалося поставляти таку воду силами свого Водоканалу населенню наших сіл безкоштовно, про що добре пам’ятають старші жителі наших сіл.
Проте, з часом така обіцянка міської влади забулася, потім, нібито втратилась відповідні підтверджуючі документи, а неконтрольований видобуток питної води призвів до того, що наші жителі не змогли використовувати за своїм призначенням джерелами питної води (колодязями, свердловинами, тощо).
Разом з тим, 11 квітня 1997 року між Коритнянською сільською радою та КП «Водоканалом м. Ужгород» було укладено взаємо не вигідний договір на постачання води, за яким вказане підприємство поставляло нашим селам воду, яку видобувала на нашій ж території, за тими ж тарифами, яке воно встановило для жителів міста Ужгорода. Неодноразові спроби розірвати або визнати недійсними такий договір не призвели до бажаного результату, внаслідок якого у Коритнянської сільської ради накопилися багатомільйонні борги перед КП «Водоканалом м. Ужгород», що, у свою чергу, призвело до таких негативних наслідків, яке наявність судових рішень, блокування рахунків сільської ради, загальний занепад розвитку інфраструктури.
Але через судову практику Коритнянська сільська рада домоглася розблокування рахунків, що надало можливість провести заміну частину водопровідної мережі на початку села Коритняни та села Кінчеш, що значно зменшило необліковані витоки води.
У 2018 році, на замовлення Коритнянської сільської ради було проведено комплекс геологічних досліджень на предмет визначення наявності депресійної лійки по «Минайському водозабору» в районі сіл Коритняни, Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області.
Примітка:
Внаслідок функціонування водозаборів КП “Водоканал м. Ужгород” у селах відбувається пониження рівня водоносних пластів, що призводить до зникнення або значного зниження рівня води у верхніх водоносних пластах. Фактично, через діяльністі комунального підприємтсва, жителі Кінчешу та Коритнян позбавлені можливості добувати власну воду – криниці селян майже пусті. Така зона називається депресійною лійкою.
Відповідні геологічні дослідження були проведені Правобережною геологічною експедицією Державного підприємства «Українська геологічна компанія» на підставі договору на виконання робіт від 06 серпня 2018 року, який був укладений між даною організацією та Коритнянською сільською радою Ужгородського району.
10 жовтня 2018 року Коритнянською сільською радою отримано письмовий звіт вказаної установи, відповідно до якого встановлено, що внаслідок видобутку підземних вод КП «Водоканал м. Ужгорода» в селах Коритняни та Кінчеш, які входять до складу Коритнянської сільської ради, оточуючих водозабірну ділянку «Минай», знизились рівні підземних вод, що й призвело до повного або часткового зникнення води в криницях місцевих жителів (частково у свердловинах, які знаходяться на подвір’ї житлових будинків місцевих мешканців), а депресійна лійка повністю охопила територію на якій знаходяться населенні пункти Коритнянської сільської ради Ужгородського району, а саме села Коритняни, Кінчеш.
Але в результаті тривалих та виснажливих перемовин, безкінечних судових засідань сторони, за згоди представницьких органів місцевих рад, підписали ряд мирових угод, згідно яких виплата боргу сільської ради підлягає розстроченню на довгих вісімнадцять років, що наддасть змогу і надалі змінювати населені пункти на краще і не зупинятися на досягнутому.
Коритняни виграли ядерну войну який має бути тиск втрубах води