Закарпатські смереки на Рахівщині вбралися у шишковий “цвіт” – так відбувається традиційний процес запилення цих хвойних дерев у травні.
Світлини малиново-червоних і зелених шишечок виклали на сторінці “Туристичний бренд Закарпаття” у Facebook, пише Укрінформ
“У Карпатах на Рахівщині цвітуть смереки. У лісах Чорногори для них існують оптимальні умови місцезростання. Вони можуть досягати віку 500-600 років, висоти 60 метрів і діаметра 2 метри”, – йдеться в повідомленні.
Відомо, що хвойні дерева належать не до квіткових, а до голонасінних рослин, тому вони не цвітуть так розкішно, як яблуня або вишня. Натомість “квіти” хвойних дерев схожі на шишки або колосочки без запаху.
Як повідомляє Товариство “Краяни Рахівщини” у Facebook, зазвичай смерека, або ялина європейська запилюється у травні. Насіння достигає у рік запилення. Чоловічі шишечки видовжено-циліндричні (20-25 мм завдовжки), червонуваті, розміщені на кінцях торішніх пагонів. Жіночі шишечки зеленуваті або малинові (10-15 мм завдовжки), циліндричні, розміщені на кінцях молодих гілочок. Стиглі шишки довгасто-циліндричні (10-15 см завдовжки), спочатку зелені або фіолетові, пізніше бурі, повислі, блискучі.
У Східних Карпатах розташовано одне з двох місцезростань смереки в Центральній Європі, де вона пережила останній льодовиковий період і звідки пізніше знову поширилася у сусідні регіони. Найновіші дослідження свідчать про те, що смерека Східних Карпат в генетичному плані суттєво відрізняється від смереки в Альпах, де ялина європейська – деревна порода-домінант високогірного і субальпійського поясів.
Збереження смерекових пралісів Чорногори як генетичного резервату становить теоретичну і практичну цінність не тільки для України, але для всієї Центральної Європи.