Цілющим скарбом від природи з давніх-давен вважають мед, а карпатську бджолу – насправді унікальною.
Наразі в області 68,5 тисяч бджолиних сімей, з яких більше тисячі – у сільськогосподарських підприємствах.
Мед може тільки в досвідченого та працелюбного господаря. Пасічники зізнаються, що розвивати бджільництво досить важко. У господарствах три види бджіл – італійська, українська степова та карпатська. Саме останню цінують найбільше. Проте вже зараз істотно відчувається пад «медових трудівниць».
Пасічник із Закарпаття Михайло Фегер 17 років доглядає близько сотню вуликів. Каже: має тільки карпатську бджолу. І щоб мед був справді якісний та натуральний, доводиться постійно слідкувати за її чистотою. Бджільництво – задоволення не з дешевих, бджолярі кажуть – хочеться більшої підтримки від держави. За словами голови асоціації пасічників Закарпаття Володимира Ляха, все частіше до виробництва медової продукції долучається молоде покоління. Це дозволяє активніше розвивати бджільництво на Закарпатті. До того ж, раніше господарі працювали з Росією, та вже зараз більше акцентують увагу на внутрішній ринок. У найближчих планах – міжнародна співпраця. Адже закордоном цінують не тільки медову продукцію з України, але й наших бджіл.
Закарпаття – сприятливий край для бджільництва. У наших лісах ростуть різноманітні медоноси, що допомагає зберегти та розвивати бджільництво. Нині на Закарпатті 68,5 тисяч бджолиних сімей, з яких тільки 1,1 тисяча – у сільськогосподарських підприємствах. Решта – в селянських господарствах. А доказом активної роботи «медових трудівниць» та пасічників є щорічний фестиваль меду в Ужгороді «Медовуха фест». Тут очі просто «розбігаються» від багатства медової продукції.
(для перегляду відео в мобільній версії ukr.net – перейдіть на сайт, клацнувши на заголовок матеріалу)