Одним із найвідоміших туристичних об’єктів Закарпаття є єдина в Україні ферма плямистих оленів у селі Іза, недалеко від Хуста.
Знайти її досить легко за величезним щитом-вказівником, встановленим біля повороту, що веде до ферми.
Численні туристи та гості із-за кордону приїжджають сюди аби помилуватися струнконогими красенями. Рідкісні олені з’явились на фермі ще у радянські часи – 1987 року. Гелікоптером їх доправили сюди аж із Калінінградської області.
Основна мета вирощування цих тварин – пантокрин – лікарська речовина, добута із рогів. Її застосовують при перевтомі, неврастенії, неврозах, слабкому серцевому м’язі, гіпотонії, для підвищення працездатності. У той час справа була надзвичайно прибутковою та давала великі гроші. Та в незалежній Україні сировина значно подешевшала – і оленячу ферму зробили туристичним об’єктом.
Подивитися на понад 300 плямистих тварин їдуть численні туристи. Головне прихопити із собою побільше сухариків та бублики – улюблених ласощів тварин. Через огорожу гості ферми годують тварин. На вигляд миролюбні, вони не люблять аби їх лащили, чіпали за шию чи просто гладили – спрацьовує інстинкт самозбереження, набутий природою.
Тому нагородою за ласку може стати добрий копняк передніми ногами. Доглядачі оленів твердять – сила польоту від такого удару – до 15 метрів!
Б’ються олені й між собою. Проте лише у період гону – восени. Сильніший самець може мати у своєму гаремі п’ять, а то й десять – двадцять самок. Слабак же лишається сам. Все просто – природній відбір.
Самка виношує маля сім місяців, а після народження оленятко вже через три дні втікає до лісу. До мами приходить лише поїсти, і постійно на одне й теж місце. Через кілька місяців воно вже їсть корми, а зовсім дорослим стає вже у чотири роки.
Літом тварини випасаються, а взимку оленів годують зерном і сіном.
Вхід на ферму становить: 30 грн дорослі, 20 грн діти.