Підсумки минулого року та перспектива наступного через призму функціонування районної лікарні – вустами головного лікаря.
1-го квітня усі медичні заклади країни сповна відчують на собі плюси й мінуси чергової реформи, можливо, й не одразу, але зміни грядуть. Насамперед стосуватимуться вони фінансування. Якщо досі основним інвестором медичного закладу був місцевий орган влади за рахунок державної субвенції та власних надходжень, то наступного року Національна служба здоров’я України буде оплачувати закладу за кожен полікований випадок в межах гарантованих державою пакетів послуг на підставі укладеного контракту. На даний час сформовано 27 пакетів медичних послуг, в яких чітко визначені вимоги до лікарні (наявність обладнання, спеціалістів і т.д.), при виконанні яких з лікарнею буде законтрактований той чи інший пакет послуг. У минулому залишиться й географічна прив’язка пацієнта до лікарні. Якщо простіше – ми матимемо вибір: поїхати у Рахів або отримати медичні послуги в Ужгороді. Але про все по черзі.
Олеже Євгеновичу, мовою цифр, наскільки продуктивним для Ужгородської районної лікарні був рік, що минає?
Наразі ми можемо назвати статистичні дані виключно за 9 місяців, позаяк рік ще не закінчився. За цей період здійснено 1025 стаціонарних оперативних втручань і 1665 амбулаторних. У стаціонарному відділені надано допомогу 4190 хворим, поліклінічне відділення відвідав 206431 пацієнт. Попри менші надходження до районного бюджету, скажімо у порівнянні із 2018 роком, фінансування лікарні практично не змінилось. За що особлива вдячність усьому депутатському корпусу й, безперечно, голові районної ради Руслану Чорнаку. На завершальному етапі реконструкція лікарні, зокрема: шатрового даху й мансарди, які вартували майже 14 мільйонів гривень. Ми практично завершили капітальний ремонт поліклінічного відділення. Повсякчас оновлюємо матеріальну технічну базу.
Зокрема, придбано та введено в експлуатацію лапароскопічну стійку, яка обладнана операційними гістероскопом, цистоскопом, артроскопом та два цифрові рентгенапарати. Один у поліклінічному відділенні Ужгорода, інший – у Чопській філії . Яка, до слова, була відремонтована за кошти благодійних організацій. Задовільним залишається медикаментозне забезпечення в Ужгородській районній лікарні. Ми повністю забезпеченні засобами лікування ургентних станів у межах національного переліку.
У меншому обсязі, але продовжується реалізація районної програми з протезування кульшових та колінних суглобів пільгової категорії населення Ужгородщини. Загалом були придбано медикаментів на 5 мільйонів бюджетних коштів і на 300 тисяч власних надходжень. Якщо підсумувати, то у 2019 році для функціонування лікарні виділено медичну субвенцію в розмірі 42 мільйонів 60 тисяч гривень, 59 мільйонів 300 тисяч надійшло з районного бюджету. В абсолютних цифрах фінансування практично не зменшилось, проте ми повинні розуміти, що збільшились видатки у зв’язку зі зростанням мінімальної заробітної плати та комунальних послуг.
Ужгородська районна лікарня, зрештою, як й інші медичні заклади, вступила в стадію чергової реформи. ЇЇ плюси та мінуси.
Так, справді, лікарня змінила згідно з вимогами свій статус із комунального закладу на комунальне некомерційне підприємство. Нас чекає комп’ютеризація та підключення до медичної системи. В активній стадії поновлення ліцензій та підготовка до контрактування з Національною службою здоров’я України. Зміниться принцип фінансування та бухгалтерського обліку. Держава купуватиме у закладу послуги, які сформовані у 27 пакетів. До 1 квітня, врахувавши матеріально – технічну базу, кадровий потенціал, ми повинні визначитися, які види послуг у перспективі зможемо якісно надавати пацієнтам. Цим питанням займатиметься медична рада. Також на розгляд медичної ради виносимо перспективний план розвитку лікарні.
Після втілення реформи, навіть попри насиченість в обласному центрі лікарських закладів, ми залишимось конкурентоспроможними, враховуючи потенціал персоналу та медичне устаткування. А вже пацієнт робитиме свій вибір – де отримати якісні медичні послуги: у нас, у міській лікарні, чи, скажімо, у Великому Березному або Рахові.
Основний акцент, певно, ми зробимо на розвиток малоінвазивної хірургії, травматології та ортопедії, неврології та ранньої реабілітації після інсультів та травм. У зв’язку із попитом ми розширимо паліативне відділення а також амбулаторно-поліклінічну консультативну допомогу вузькопрофільними спеціалістами. Наша лікарня має діагностичну базу доволі високого рівня, позаяк за останні два роки ми практично повністю оновили обладнання клініко-діагностичної лабораторії, рентген-діагностичного відділення, ендоскопічного кабінету, ВАІТ, обладнали рентгенопераційну для малоінвазивної хірургії.
Якщо я правильно розумію із кадровим потенціалом в Ужгородській районній лікарні теж все гаразд?
Останнім часом пацієнти насправді йдуть не в конкретну лікарню, а до конкретного лікаря. Переважна більшість нашого персоналу за плечима має неоцінений досвід, зокрема, мова про хірургів та невропатологів. Відчутний прогрес і в травматології – лікарі хоч молоді, але дуже талановиті. Вони повсякчас вдосконалюють свої професійні навики. Пригадується вислів знайомого професора: «Якби зі мною щось трапилось, я б пішов лікуватись до своїх учнів, а не вчителів». Наша лікарня має статус клінічної бази Ужгородського національного університету. Тут розміщено кафедри загальної хірургії медичного факультету та післядипломної освіти. Отож хороший тандем теорії з практикою втілився у потужний кадровий потенціал.
2020-ий рік не обіцяє бути легким. Але, певно, Ви до цього готові.
Роботи й справді не початий край. Нас чекає ще одна оптимізація, яка буде проведена на основі аналізу роботи кожного лікаря, результатів лікування. Відповідно до навантаження на медичну установу ми вирішуватимемо питання щодо доцільності роботи у цілодобовому режимі та функціонування окремих структурних підрозділів. Нас чекає нелегке завдання поєднати лікарську справу та підприємницьку діяльність, адже благополуччя закладу прямо пропорційно залежатиме від зароблених грошей. Сподіваюсь, що осторонь не залишиться й керівництво районної ради із депутатським корпусом, як засновники вони й надалі підтримуватимуть життєдіяльність нашої лікарні. Адже все, що зроблено досі у плані реконструкції та оновлення матеріально-технічної бази – результат тісної співпраці із районною радою.
Ще один важливий аспект розвитку медицини загалом – запозичення зарубіжного досвіду через призму введення обов’язкового медичного страхування. Як на мене, саме за ним майбутнє. Бо більшість держав з успішними економіками не беруть на себе повне фінансування медицини та й не повинні. Прийняття відповідного законопроекту у підсумку надасть значний поштовх у розвитку нашої галузі й дозволить зосередити ресурси на пріоритетних напрямках: первинній медичній допомозі, невідкладних станах, лікуванню онкохворих тощо. Медичне страхування передбачає договірні відносини між конкретною людиною, страховою компанією та лікарнею, і кожна з сторін матиме свої права та обов’язки, що нарешті дасть змогу посилити відповідальність пацієнта за власне здоров’я. Ці кроки потрібно було робити ще вчора.
– Що ж, час розставить усе на свої місця. Наразі Ваші побажання пацієнтам, колегам та й усім закарпатцям з нагоди новорічно-різдвяних свят.
Будьте не лише здорові, а й щасливі! І якщо з першим ми завжди раді Вам допомогти, то друге залежить виключно від Вас. З прийдешніми Новим роком та Різдвом Христовим.
Віталій БІРОВЧАК