День, коли обиратимемо своїх представників до місцевих рад, очільників місцевих громад – неділя, 25 жовтня, невпинно наближається.
Хтось вже визначився зі своїми обранцями, хтось робитиме це в кабінці для голосування, керуючись особистими знайомствами, родинними чи діловими зв’язками, або ж інформацією про кандидатів, отриманою зі ЗМІ. Наш сьогоднішній співрозмовник – людина добре знана в правоохоронних органах краю, кандидат в депутати Закарпатської обласної ради від партії «Рідне Закарпаття» Олександр Крицкій.
– Пане Олександре, ви все доросле життя займаєтеся правоохоронною діяльністю у податковій сфері. Чому нині вирішили взяти участь у виборчій кампанії і балотуватися в Закарпатську обласну раду?
– Над тим, щоб проявити себе в політичному плані, взяти участь в ухваленні рішень, які стосуються розвитку нашої області, я замислювався і раніше. Маю свої погляди на реалізацію різних програм, розвиток сфер життєдіяльності краю. Цьогоріч напередодні місцевих виборів мене запросили в команду Роберта Горвата та інших засновників партії «Рідне Закарпаття» для того, щоб я став представником Ужгородщини в обласній раді. Наш район раніше в крайовому парламенті був представлений недостатньо і це впливало на його розвиток, виділення коштів для потреб мешканців. Хочу відстоювати позиції Ужгородщини в обласній раді, сприяти розвитку сільської місцевості, новостворених ОТГ. Процес децентралізації дає багато можливостей громадам, але, на жаль, не всі вони наразі є спроможними для самостійного розвитку. Тому хочу їм допомогти.
Основна моя мета – щоб не було потім соромно перед виборцями, своїми дітьми. Не знаю, як буде складатися їхнє життя, але докладатиму всіх зусиль, щоб вони жили, працювали і мали можливість для самореалізації у рідному Закарпатті, не шукали кращого життя в інших краях.
Інший мотив мого походу в політику – можна бути просто спостерігачем у житті, того, що відбувається. Мені через 5 років буде 43. Хочу зараз, поки є сили, наснага до життя впливати на процеси і спільно з командою однодумців брати участь в розвитку Закарпаття.
– Чому саме партія «Рідне Закарпаття», адже в області працює чимало інших політичних сил, загальнонаціональних, які більш впізнавані, мають високі рейтинги?
– Мені пропонували балотуватися від різних політичних сил, оскільки маю доволі широке коло знайомств. Як ворогів, так і друзів – їх більше (Сміється). Це пов’язано з моєю роботою. Але, по-перше, в цих партіях представлені кандидати, які вже брали участь у багатьох виборах і мали нагоду проявити себе в представницьких органах різного рівня. По-друге, керівництво цих партій не представляє наш край і перебуває у столиці. Тому їхня позиція щодо нашого краю часто проміжкова. А команда «Рідного Закарпаття» мені імпонує тим, що вона складається з закарпатців. Це регіональний проєкт, сформований чотирма нашими народними депутатами, які в столиці відстоюють інтереси Закарпаття, допомагають у виділенні коштів на будівництво доріг, іншої інфраструктури, розвитку закладів освіти, медицини, культури тощо. Також мені імпонує команда, яка сформована партією на всіх рівнях – від обласного, районного і до ОТГ. Ці люди є місцевими, успішними особистостями, представниками бізнесу, культури, спорту та ін. Я багатьох з них добре і давно знаю. Вони своєю роботою показують, що політик не повинен бути обіцяючим, він має бути людиною дій. Тому наша команда до людей йде не з обіцянками, а з конкретними планами вирішення проблем. Відтак наша програма показує що потрібно для області зробити і як це можна зробити, в які двері потрібно стукати, маємо й підтримку народних депутатів.
– Під час виборчої кампанії ви, вочевидь, провели чимало зустрічей з людьми. Які питання ставлять вам найчастіше, які проблеми просять вирішити?
– Найкращий спосіб дізнатися про проблеми, які турбують людей і донести своє бачення їхнього вирішення – це особисті зустрічі з людьми. У селах людей найбільше турбує проблема доріг, в деяких населених пунктах – відсутність центрального водопостачання, вивезення і утилізація побутових відходів, робота ФАПів і ще багато інших. Також ставлять питання про підтримку і розвиток дошкільних та шкільних навчальних закладів. У селах є велика потреба функціонування шкіл, хоча б початкових, навіть якщо дітей небагато. Актуальним є відродження мистецьких та спортивних дитячих гуртків. Турбує мешканців і проблема транспортного сполучення між населеними пунктами області. Нині воно не всюди на належному рівні. І, звісно, відтік населення на заробітки, неможливість вдома знайти гідно оплачувану роботу.
– Маєте ідеї, як вирішувати ці проблеми?
– Звичайно. Слід дбати про розвиток місцевої промисловості, перш за все деревообробної. Добре знаю тему сільського господарства. Моя родина займається виноградарством і виноробством. Тому проблеми в цих галузях мені дуже добре відомі. Маємо можливість створювати нові робочі місця у фермерських господарствах за рахунок інвестицій, грантових коштів. Відтак відродити тваринництво, м’ясо-молочне виробництво. Це наш потенціал для розвитку, який дасть можливість населенню працювати у селах, наповнити їх повноцінним життям. Найпростіше – видобувати корисні копалини в кар’єрах, чи вирізувати дерева. Натомість потрібно створювати виробничі потужності, підтримувати фінансово підприємства, які продукують товари і створюють робочі місця.
І, безумовно, особливу увагу слід приділяти розвитку туризму. Це потрібно як нашому населенню, так і бізнесу. Для цього слід розвинути транспортне сполучення. Нині в нас не на належному рівні залізничне сполучення, авіації взагалі немає. Потуги влади з відновлення роботи аеропорту «Ужгород» поки результату не дали. Для того, щоб Закарпаття стало прикладом розвитку зеленого, агротуризму тощо потрібно мати якісну транспортну інфраструктуру, щоб гості з інших регіонів України та з-за кордону могли без проблем дістатися в наш край і подорожувати ним.
Ще одне – Закарпаття – багатонаціональний край, котрий межує з чотирма країнами Євросоюзу. Відтак наші люди мають можливість відвідувати ці країни, бачать тамтешній рівень життя. Команда «Рідного Закарпаття» має на меті створювати такі ж умови в нашому краї, щоб він став прикладом для решти України. Для цього у нас є не лише природні багатства, але й розумні голови та працьовиті руки. Нині люди не вірять владі, ми докладемо всіх зусиль, щоб змінити цю ситуацію.
– Торкнемося вашого основного фаху. Чи все, на вашу думку, на Закарпатті гаразд з роботою правоохоронних органів? Місцева влада може щось змінити з огляду на те, що силові структури знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні уряду?
– Керівників правоохоронних органів призначають у столиці держави. Часто чуємо від них про покращення статистики. Насправді це не завжди відповідає дійсності. Гадаю, що депутати обласної ради обов’язково повинні впливати на процеси, вказувати правоохоронцям на існуючі проблеми аби вони зосереджували свою увагу на їхньому вирішенні. Це важко робити, бо, до прикладу, патрульна поліція не підпорядковується керівнику ГУМВС в області. Але обласна рада повинна висловлювати свою позицію як представницький орган громади краю і доносити її до центральних органів державної влади як безпосередньо, так і через народних депутатів від Закарпаття.
А основна причина недопрацювань правоохоронних органів – це людський фактор. Деколи дії одного працівника можуть спаплюжити роботу всього колективу. Там мають працювати свідомі, підготовлені службовці. Інший фактор – оплата праці правоохоронців. Поліцейський, який працює ненормовано, має сім’ю, повинен мати гідну зарплату для її утримання. Раніше в селах були опорні пункти міліції, кожен мешканець знав свого дільничного, а той усіх жителів. Можна було запобігати багатьом правопорушенням. Нині потрібно в кожній ОТГ створити, до прикладу, офіси дільничних де працювало б 3-4 чоловіки, мали службовий транспорт, необхідні спецзасоби і підпорядковувалися б районній чи обласній ланці. Тоді люди у разі виникнення проблем будуть знати до кого звертатися по допомогу. Бо коли дільничний приходить в село раз на тиждень чи два, а в нього таких сіл 10-20, то це малоефективно. Все решта – питання,які повинні вирішуватися в робочому порядку.
Розмовляв Петро Поліха
Для довідки. Олександр Крицкій має 38 років. Народився і мешкає в с. Середнє на Ужгородщині. Вищу юридичну освіту здобув у Національній академії Державної податкової служби України. Працював на оперативних та керівних посадах податкової міліції: керівником оперативного управління податкової міліції в Закарпатській області, першим заступником начальника податкової міліції в Івано-Франківській області, наразі обіймає посаду оперативного працівника. Одружений. Разом з дружиною виховує трьох доньок.