Кабміну дозволять отримати доступ до фінансової інформації громадян, які претендують на держвиплати. Це дасть змогу Мінфіну позбавити виплат «мертві душі» і заможних громадян, які користуються грошима малозабезпечених. Скептично щодо реформи налаштовані банкіри: вони очікують підвищення нервозності їх клієнтів і збільшення витрат банків.
Парламентський комітет з питань бюджету погодився наділити Мінфін правом допуску до банківської таємниці громадян. Ця норма, на вимогу заступника міністра фінансів Романа Качура, була збережена в законопроекті № 3629. У Бюджетному кодексі пропишуть «право Мінфіну отримувати інформацію, яка містить банківську таємницю, персональні дані», – пише Finance.ua.
Такою можливістю міністерство зможе скористатися «під час моніторингу пенсій, допомоги, пільг, субсидій, інших соціальних виплат» при проведенні контролю над виконанням бюджетного законодавства. Для отримання та обробки персональних даних Мінфіну не буде потрібно просити дозвіл фізособи, якщо ця людина раніше дала таку згоду іншому центральному органу виконавчої влади, наприклад, Мінсоцполітики.
Однак прийняття цього законопроекту недостатньо, щоб Мінфін отримав доступ до банківських рахунків «пільговиків». Норма про включення Мінфіну до переліку органів, які мають право на розкриття банківської таємниці, прописана в законопроекті № 3628. Рішення по цьому документу приймав комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Він запропонував прийняти законопроект без поправок – відразу в цілому.
У статті 62 закону «Про банки і банківську діяльність» буде вказано, що Мінфін під час бюджетного процесу з метою верифікації та перевірки достовірності даних, наданих фізособами для розрахунку і отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, зарплат, зможе за письмовим запитом отримувати дані про рахунки (поточні, кредитні, депозитні), операції та залишки по них. Це стосується витрачання грошей державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Оскільки ці норми включені в бюджетний і соціальний законопроекти, комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності не бачив їх.
Для проведення верифікації Кабміну необхідні дані про фінансовий стан громадян не менше ніж з двох джерел: у разі виплат пенсій мова йде про Пенсійний фонд і банк, який зараховує кошти на карту клієнта і відстежує їх використання.
Паралельно з очищенням «мертвих душ» Мінфін почне переходити до адресності соціальної допомоги. Ця процедура буде передбачати перевірку добробуту громадян, що претендують на отримання або які вже отримують соціальну допомогу.
Спірне втручання
Зараз банківська таємниця може бути розкрита за запитом фізособи, за рішенням суду, на письмовий запит правоохоронних або податкових органів. Мінфін вже намагався отримати доступ до такої інформації. Влітку чиновники розробили законопроект про зняття банківської таємниці з доходів заможних українців, але потім зняли його з порядку денного.
Представник переселенців незадоволений ініціативою Мінфіну. «У європейських країнах такий доступ можуть мати лише органи слідства в рамках конкретної кримінальної справи, пов’язаної з махінаціями. А у нас збираються перевіряти навіть одержувачів виплат, фінансовий стан яких і членів їх сімей не має значення», – говорить координатор організації «Схід-SOS» Олександра Дворецька.
Юристи кажуть, що з частиною завдань Мінфіну впорається і ДФС. Таким чином, законопроект надає Мінфіну не властиві йому повноваження.
Банкам буде складно
Банкіри, яким доведеться розкрити таємницю, вважають це порушенням прав людини.
«Досить налагодити комунікації держорганів і не встановлювати додаткових прецедентів для необгрунтованого розголошення банківської таємниці. Особливо з урахуванням того, що для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат фізособа надає документи з підписом і печаткою особи, яка несе відповідальність за достовірність відомостей в них, – говорить начальник управління супроводу роздрібного бізнесу юридичної департаменту ПУМБ Дмитро Мартиновський. – Будь-яке необгрунтоване втручання в особисте життя можна вважати порушенням прав людини».
Фінансисти побоюються, що ця ініціатива спровокує відтік з системи вкладів середнього українця.