Лада Булах, народний депутат від партії “Слуга народу” підготувала законопроєкт №2684, яким пропонує в нашому законодавстві закріпити те, що давно вже визнала Всесвітня організація охорони здоров’я: підліток – це дитина віком від 10 до 18 років. Проєкт закону зареєстровано у Верховній Раді.
Також вона запропонувала дозволити дівчатам та хлопцям з 14 років підписувати декларацію із сімейним лікарем за власним вибором та отримувати медичну інформацію про себе.
У той же час законопроект не змінює вимог і умов проведення пластичних операцій; трансплантація органів до 18 років без дозволу батьків як була, так і залишається під забороною, так само як і прийом експериментальних медпрепаратів і процедур; в документі нема взагалі нічого про аборти чи зміну статі, а батьки чи опікуни як і раніше зможуть супроводжувати підлітків до лікаря, але на лише їхнє прохання.
Що ж в цьому законопроекті такого страшного?
По суті, нічого. Скандали навколо законопроекту були спровоковані штучно: деякі онлайн-ресурси неправильно інтерпретували законопроект і висвітлили його як закон, який нібито дозволить підліткам змінювати стать з 14 років без дозволу батьків і дозволить робити аборти з десяти років. Також у деяких ЗМІ писали, ніби українські підлітки зможуть відмовлятися від необхідного лікування.
Насправді, в законопроекті нічого не сказано про аборти і зміну статі. Батьки як і раніше зможуть супроводжувати підлітків до лікаря, але тільки якщо діти самі про це попросять. У той же час, підліток зможе самостійно відвідати сімейного лікаря, щоб, наприклад, взяти довідку для басейну — її молоді люди, які досягли 14-річного віку, зможуть отримати без присутності дорослих.
При цьому, як і раніше, батьки будуть безпосередньо впливати на те, чи вакцинувати дитину, шляхом надання письмового дозволу або відмови. Законопроект не змінює вимог і умов проведення пластичних операцій і операцій зі зміни статі. Трансплантація органів до 18 років без дозволу батьків заборонена. Прийом експериментальних медпрепаратів і процедур підліткам молодше 18-ти дозволяється виключно з дозволу батьків.
А як це працювало раніше?
Весь цей час інформацію про своє здоров’я молоді хлопці і дівчата віком до 18-ти могли отримувати тільки в обов’язковій присутності батьків або опікунів.
Молоді люди, які не досягли 18 років, сьогодні не можуть самостійно вибрати сімейного лікаря і укласти з ним декларацію, отримати медичні послуги без повнолітніх законних представників. Всі результати аналізів та довідки можна отримати тільки в присутності батьків навіть якщо мова про підлітків, яким 16 або 17 і вони вже студенти.
Чому цей законопроект важливий для самих підлітків?
Українське законодавство ніяк не визначає, хто такі підлітки. У правовій площині вони все ще вважаються дітьми.
Насправді ж, все зовсім не так. Наприклад, багато підлітків в 15, 16, 17 років уже ведуть статеве життя. А це значить, стикаються такими ризиками як захворювання, що передаються статевим шляхом, ВІЛ, ранні вагітності. Підвищуються ці ризики також через те, що в українських школах відсутня сексуальна освіта як така. У багатьох сім’ях же розмови на тему сексу вважаються табу, тому що батьки і самі не знають, як обговорювати зі своїми дітьми такі теми. Підліткам не розповідають про важливість профілактичних дій: необхідність регулярного тестування на ВІЛ, використання презервативів не тільки для запобігання небажаних вагітностей, але й ЗПСШ.
Нерідко трапляється, що, вже відчуваючи нездужання, такі підлітки бояться йти до лікаря, адже соромляться того, що їм доведеться ділитися подробицями свого інтимного життя ще й з батьками. Відсутність своєчасної медичної допомоги часом може призвести до незворотних наслідків.
Сьогодні багато підлітків залишаються один на один зі своїми страхами, проблемами і недугами. Адже якщо правового статусу для цієї категорії немає, виходить, що держава не може сформувати статистику про цю категорію населення і, відповідно, не може формувати свою політику щодо підлітків в цілому. По суті, близько 3 млн громадян України сьогодні – це “невидимки”.
У МОЗ вважають, що його прийняття допоможе зібрати статистику про стан здоров’я дітей, а також дозволить формувати і реалізувати державну політику в їх відношенні.