Міський архів переїжджає на нове місце
Архіви в нинішньому розумінні з’явилися в Ужгороді 1935-го року. Для людей, які вміють працювати з документами, такі установи є неоціненними для досліджень, зокрема, свого краю. Ужгородський архів, що нині знаходиться у міськраді, донедавна був незручним для такої роботи, проте його працівники отримали нове приміщення та сучасні ресурси і вже планують безліч проектів. Про це детальніше розповіла начальник архівного відділу Ужгородської міськради Тетяна Мар’їна.
– Куди переїжджає міський архів та чи важко було отримати нове приміщення?
-Нам надали архівне приміщення на вулиці Кармелюка, 7, раніше там знаходилося КП «РУМБ».
Це визначна подія, мабуть, не лише для нас, а й для наших відвідувачів, яких щодня приймаємо до 50-ти.
Наразі ведемо прийом, можна сказати, на кількох квадратних метрах кабінету. Самі ж архівні документи — взагалі на Жупанатській, де умови для роботи наших фахівців залишають бажати кращого.
Питання нового приміщення для архіву актуальне не один рік. Ми порушували його ще на першому депутатському зібранні цього скликання. Тоді й було прийнято рішення про пошук відповідних площ, а невдовзі, до речі, з ініціативи керуючого справами Даніелли Геворкян, з’явилася пропозиція щодо будівлі на Кармелюка, 7. Словом, усе склалося…
– Чи буде відповідати всім сучасним вимогам оновлений архів?
– Не маю сумніву. Тим паче, що в цьому зацікавлене і керівництво міської ради. У нас гарно відремонтоване приміщення з просторим архівосховищем. Тож, окрім того, що “переселимо” туди понад тисяч наявних у нас справ, нарешті зможемо забрати й документи в міської ради, яких накопичилося за 14 років. А це, за моїми підрахунками, 2,5 тисячі одиниць. До речі, в перспективі буде й читальний зал, де зможуть працювати дослідники та студенти, плануємо й організацію виставок.
– Чи маєте вже якісь амбіційні плани переходу на новий рівень роботи?
– У нас немає історичних документів, як, наприклад, у Берегові. Тому плануємо тісно з ними співпрацювати, щоб можна було в Ужгороді мати вільний доступ до тих документів. Хочемо створити історичний фонд про наші архіви. Перейти від звичного видавання довідок до створення умов для цікавих досліджень.
– Зараз архіви для кращого збереження документів оцифровують, ви будете щось подібне робити?
-У ХХІ столітті архів повинен мати дигіталізацію (оцифрування – Авт.) всієї інформації, всі документи у сховищі мають оброблятися за допомогою комп’ютера. Це чекає і на нас. Насамперед потрібна оргтехніка. Бо та, з якою працюємо, вже віджила своє. Новішу, можна сказати, збираємо по крупицях, адже все потребує коштів. І немалих.
– Чи не пробували співпрацювати з міжнародними організаціями, залучати грантові кошти?
– Минулого року ми створили програму співпраці з Кошицьким архівом. За нею мали отримати від Євросоюзу близько мільйона євро для розвитку. Ми вже дійшли до останньої «точки» підписання угоди, але саме в цей час в Україні стало неспокійно: спочатку події з Кримом, потім — на Сході. Тож Євросоюз призупинив співпрацю з нами до стабілізації ситуації. Надію не втрачаємо
– Коли святкуватимете новосілля?
– Плануємо переїжджати одразу після Нового року. Тоді ж і відзначимо День архівного працівника, який за календарем маємо 24 грудня. Наразі вітаю всіх своїй колег — і працюючих, і тих, хто на пенсії — з професійним святом. Здоров’я вам, миру і добра.