Вміння мімікрувати – гарантія того, що політик завжди зможе залишатися біля державницького корита. Про що саме йдеться – пише 0312
Особливим талантом володіють політики, які маніпулюють думкою громади та міняють ворогів на союзників і навпаки ось вже протягом довгих 20 років.
В 1997 закарпатський політик Віктор Балога вступив до СДПУ(о) – Соціал-демократичої партії України, лідером якої був нині санкційний Віктор Медведчук.
В 1998 році під час парламентської виборчої кампанії саме Балога був керівником виборчого штабу партії на Закарпатті. П’яту частину всіх голосів по Україні партія тоді отримала саме в цій області, що дало змогу СДПУ (о) подолати виборчий бар’єр до парламенту, який становив тоді 4%.
По мукачівському округу висувався Суркіс, по Іршавському – Медведчук, який тоді набрав 90% завдяки агітації Віктора Балоги та вперше став народним депутатом.
Відтак можна зробити висновок, що у велику політику Медведчук та Балога потрапили разом.
За організовану роботу на виборах Балога отримав посаду губернатора Закарпатської області, прибравши до своїх рук всі бюджетні та контрабандні схеми.
Пізніше на політика, який загнав всіх чиновників Закарпаття в СДПУ, чекав конфлікт з керівництвом партії.
Ситуація була викликана небажанням губернатора Балоги брати на себе відповідальність за розкрадені бюджетні кошти і сформовану тяжку ситуацію на Закарпатті, тож Балога покинув партію. У наступному році Віктора Івановича звільнили з посади очільника ОДА.
Разом з тим, ще під час конфлікту з соціал-демократами, Балога почав взаємини з тодішнім прем’єром Віктором Ющенком. Інстинкт самозбереження у Віктора Івановича завжди був розвинений не в меншій мірі, ніж владні амбіції.
І він, мабуть, якимсь шостим почуттям ще задовго до краху зрозумів, що корабель, на якому йому доводиться плисти, незабаром прилетить на рифи. А значить – пора в дорогу. Тим паче, що всі «соціал-демократичні» припаси в трюмах корабля вже з’їдені власними гострими зубами. І ловити на ньому стало абсолютно нічого.
В новій команді Ющенка мукачівець стає спочатку нардепом, потім головою Закарпастької ОДА і Міністром з надзвичайних ситуацій та головою Секретаріату Президента. В той час головним політичним лозунгом Балоги стає вислів «Медведчук – головний ворог України»!
Черговий хамелеонізм Балога проявив за рік до нових президентських виборів. За рік політик покинув Ющенка, незадоволений тим, що він не хоче підтримати Януковича та здати владу донецьким бандитам на наступних виборах.
За відданість донецьким Балога навіть за Азарова отримує посаду міністра МНС.
Пропрацювавши сірим кардиналом Ющенка, мукачівець розраховував, що незабаром регіонали запропонують йому більш серйозну посаду, однак, оскільки пропозицій від команди Януковича не надходило, Віктор Балога покинув пост міністра МНС та безтолково провів роки нардепівської каденції, не будучи ні у владі, ні в опозиції до Партії Регіонів.
За Порошенка підтримав його кандидатуру на пост президента та отримав ручного губернатора на Закарпатті. Після організованої «мукачівської стрілянини», нардеп втрачає довіру Петра Олексійовича, зраджує його та стає в опозицію до Порошенка, який починає втрачати рейтинг.
Тоді на місцевих виборах у Закарпатті партія Балоги отримує 19 з 64 мандатів в обласній раді, проте потрапляє до лав опозиції.
При цьому варто зауважити, що весь політичний шлях Балога продовжує волати, що ворогом України є Медведчук.
Щоб “відбілити” себе, Балога навіть замовляє медійні кампанії, в яких називає дружбу та співпрацю з Медведчуком головою помилкою в своєму нелегкому політичному житті.
Дочекавшись кінця епохи Порошенка, мукачівський політик розраховує, що його як опозиціонера Порошенку прохатимуть працювати на підтримку Зеленського, і в результаті він знову отримає віп-посаду в ОП або уряді.
Проте команда Зеленського відмовилася від співпраці з політиком.
Більше того, сам Балога фіктивно ледь виграв вибори на своєму царському мукачівському окрузі, де за результатами екзит-полу програвав на 4 тисячі голосів «слузі» Е. Токарю, але завдяки підкупу, ромським округам та фальсифікаціям на ДВК у лікарні та левовій частці іршавських дільниць зміг зафіксувати перемогу, яка вилилася в понад десяток кримінальних справ на його членів дільниць, які були доведені до реального вироку та покарання.
Щоб не втратити мандат, Балога взагалі вступає у групу «За майбутнє», власником якої є олігарх Ігор Коломойський.
З приходом нової влади або відчуттям запаху зміни керівництва держави, політичні вороги Балоги ставали його союзниками і навпаки.
Двадцять років Балога працював на ідею, що Медведчук – ворог України, проте зрозумівши, що ця технологія вже не працює, в 2020 році знову «вступає» до СДПУ, яку нині юридично правильно називати ОПЗЖ.
На місцевих виборах партія Балоги ледве долає виборчий бар’єр та отримує втричі менше мандатів в обласній раді, ніж ще 5 років тому.
Такий жахливо низький рівень довіри виборців є результатом багаторічного перефарбування Балоги заради власної наживи.
Навіть в Мукачеві його сину вдалося зберегти владу тільки завдяки тому, що посаду секретаря міської ради Балоги віддали доньці керіника обласної організації ОПЗЖ – Яні Чубирко.
«Балога назвав своєю «найбільшою політичною помилкою», що допоміг Медведчуку стати нардепом від Закарпаття» – йдеться у заголовках та відеоінтерв’ю Віктора Балоги на близьких до політика інтернет-виданнях, датованих 2018 роком.
Сьогодні ж його родина разом з партією Медведчука обкрадає бюджет Мукачева та є політичним союзником в обласній та усіх районних радах Закарпаття.
Чи не бажає Балога вибачитися перед всіма, кого 20 років обманював, що Медведчук це ЗЛО?
Питання риторичне, бо ж головне – те, коли та під кого мукачівський лис вчергове перефарбується.