На Закарпатті, області з неоднорідним рельєфом, мешкає трохи більш як мільйон людей – шість районів, 64 тергромади. В регіоні є кілька проєктів сміттєпереробки, які все ніяк не втіляться, бо як тільки обласна влада повідомляє, що є інвестор і вже вибрали ділянку для заводу, громада, яку “ощасливили” таким рішенням, збирає пікет, перекриває трасу і заявляє, що не дасть землю на своїй території під побудову сміттєпереробного заводу.
Тобто, усе те, що вивозять із населених пунктів Закарпаття оператори сміттєвих компаній, просто накопичується на полігонах. Звісно ж, вони переповнені, й найскладнішою є ситуація біля найбільших закарпатських міст. Ужгородський полігон, наприклад, був заповнений на 98% ще у 2019-му. У Мукачеві – така ж ситуація, і в цій громаді заявляли про готовність не приймати відходи з населених пунктів, що не входять до складу Мукачівської міської ТГ, мовляв, тут своє подіти нікуди.
Але на Закарпатті є ще й низка гірських районів, звідки сміття навіть не вивозять на полігони. В ОДА подають такі цифри: із 609 населених пунктів області централізований вивіз сміття є тільки в 363, тобто, у 60%.
Більше – у матеріалі від Укрінформу