Дуб скельний, на відміну від дуба звичайного, частіше плодоносить – через 3-4 роки постійно. Тому під наметом в перші 3-4 роки накопичується на більш освітлених ділянках, значна кількість самосіву дуба, яка може сягати 100-150 тис/га та навіть більше.
Але із-за великої світлолюбності самосів може вижити не більше 4 роки, при повнотах 0,6 – 07, а потім переходить у торчки і гине. Тому цю особливість слід пам’ятати лісівникам і проводити заходи по сприянню його збереження. У першу чергу необхідно покращити освітлення.
За словами доцента кафедри лісівництва географічного факультету УжНУ Фелікса Гербута, дослідами визначено, що найефективнішими засобами є вирубування підліску, а в деревостанах старших вікових груп видалення другого ярусу, переважно граба. Такі заходи дають можливість, при раціональній технології рубок, забезпечити природне відновлення в зоні дубово-букових лісів передгір’я Карпат.
Окрім вище перерахованого, слід відмітити ще одну важливу особливість біологічного характеру дуба скельного, яка полягає в тому, що, на відміну від інших видів дуба, жолуді його не мають стану спокою і зразу, при досягненні біологічної стиглості проростають ще в пелюсці на дереві і опадають накільченими. Цю особливість дуба потрібно знати і сприяти для їх проростання кращими умовами.
Для цього проводяться заходи по рихленню підліску і розпушування верхнього шару ґрунту. Цю роботу виконують залізними граблями вручну навколо дерев у радіусі розміру крон. Всі наведені особливості в біології дуба скельного широко використовуються в одному з показових лісництв Закарпаття, яке розміщене по хребту Гат – Загатське, площею 3365,1 га. У цьому лісництві знаходиться найбільший осередок дуба скельного і культура ведення господарства з цією породою найкраща не тільки в нашій області, а й в Україні. У лісництві, як правило, до 40 % зрубів відновлюється дубом, доля якого в складі сягає 7-8 одиниць, а на окремих ділянках і більше.
Лісівникам, які працюють у подібних умовах, слід пам’ятати характерну особливість, яка полягає в тому, що коли в насадження відбувається втручання людини з господарськими заходами різко порушується статус кво в деревостанах з дубом і буком. Бук, як тіньовитривала порода з більшою масою кореневої системи у верхньому ярусі, витісняє дуб на свою користь. Тому на таких зрубах потрібна особлива увага для дуба при проведенні заходів по формуванню складу і доглядових рубаннях. Якщо з цими заходами лісівники запізняться або неякісно їх виконають, втрата дуба неминуча.
Важливим залишається питання методів доглядів у насадженнях природнім відновленням головних порід або на ділянках часткових культур. Найкращим способом доглядових рубань є верховий, слабої або середньої інтенсивності і збільшеною частотою.
Такий спосіб догляду створює найбільш сприятливі умови росту дуба, при якому верхівка залишається відкритою, а решта стовбура росте в «шубі».
Важливим завжди залишається формування насадження, і його потрібно виконувати так, щоб ми в старшому віці мали склад, який найкраще відповідає корінному типу деревостану. При цьому, окрім забезпечення в складі 6-8 одиниць головної породи, важлива участь цінних дерев-супутників. Особливо тих, які мають промислову й екологічну цінність. Такими породами є липи – дрібнолиста і червонокнижна повстяна (войлочна, яку ще називають угорською), які поновлюються добре у цих умовах.
Липа повстяна – чудовий озеленювач, медонос, досягає верхнього намету і має цінну деревину. Не менш цінними супутніми породами є берека, черешня, ясен звичайний, горобини – звичайна і домашня, клени – клен польовий, клен-явір, гостролистий, татарський.
Добре почувають себе у цих насадженнях, що займає Загатське лісництво, введені інтродуценти – каштан їстивний, горіхи – чорний і сірий, оксамит амурський, клен серебристий. Для цього багато вніс своєї праці лісничий П.А. Ткач, а його справу продовжили Я.С. Климович, І.А. Делеган, В.П. Мисло. Ними запроваджена раціональна схема вводу інтродуцентів і цінних зникаючих видів ділянками 10*10 або 15*15. Такий спосіб дає можливість кращого догляду і збереження рослин, а в майбутньому використовувати їх як насіннєві об’єкти.
Добрі результати дає спосіб догляду за змішаним насадженням методом формування деревостану майбутнього, розробленого науковцями Карпатської лісової науково-дослідної станції. Його суть полягає в наступному. У насадженнях з природним поновленням проводиться селекційний відбір кращих за якістю і кількістю екземплярів дерев головних порід і супутніх, які найкраще відповідають корінному типу деревостану. Визначені дерева відмічаються фарбою або іншим способом і догляд ведеться тільки за ними. Такий спосіб більш ефективний і дешевший.
Для створення лісових культур в зоні дубово-букових лісів завжди потрібна значна кількість посадкового матеріалу дуба, бука й інших порід. Враховуючи біологічну особливість стану спокою жолудів дуба скельного, зібрані потребують термінового посіву. Одним із шляхів використання жолудів дуба скельного в лісництві впровадили створення посівних культур з осені і використання для доповнення. Звичайно, що лісівникам давно відомий цей спосіб створення культур, але це відноситься тільки до дуба звичайного та інших, які мають довгий період анабіозу. Для дуба скельного цей спосіб започаткували працівники Загатського лісництва вперше.
Закарпаття – гірський район з густою мережею поселень, і тут дуже велике малоземелля для сільського і лісового господарств. Враховуючи це, лісівниками лісництва запроваджено оригінальний спосіб вирощування посадкового матеріалу на розсадниках тимчасового типу. Для цього підбираються зручні ділянки на свіжих зрубах, з них видаляють порубочні рештки і підріст, створюють символічну огорожу з жердин і роблять посіви в найкращі грунтові умови – з мулом і модером. Догляд ведеться раз за сезон. Стандарту сіянці дуба і бука та інших порід досягають за два роки. Такий посадковий матеріал використовують максимально наближений до лісокультурних ділянок. У більшості випадків навіть підводу сіянців не потрібно. Сіянці, які не використовуються для культур і доповнення, залишають на ділянці.
Багаторічний досвід, накопичений лісівниками Загатського лісництва по лісовідновленню зрубів у дубово-буковій зоні з участю дуба скельного, заслуговує вивчення і широкого використання на площах з дубом скельним та іншими зрубами, залишеними під природне відновлення.