Якості освіти у контексті реалізації ІІ етапу децентралізаційної реформи у Закарпатті присвятили прес-конференцію.
У Центрі розвитку місцевого самоврядування в Ужгороді зібралися представники освітньої галузі краю, ОТГ та Асоціації міст і сіл України, аби поінформувати журналістів про Нову українську школу, матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, підготовку до нового навчального року, фінансування шкіл області, у тому числі й в громадах, тощо.
Обговорили особливості, переваги, проблеми та перспективи реалізації децентралізаційної реформи в навчальних закладах ОТГ.
«Формування спроможної освітньої мережі в Закарпатських ОТГ» – такій темі присвятили прес-конференцію у Центрі розвитку місцевого самоврядування в Ужгороді. Почали з Нової української школи. Так, минулого року за новою системою у Закарпатті навчалося понад 18 з половиною тисяч першачків, цьогоріч – у перший клас піде майже 17 тисяч 800 учнів. Навчатимуть їх понад тисячу спеціально підготовлених педагогів.
Що стосується фінансування-кошти освітньої субвенції цього року спрямували вже безпосередньо на місцеві органи управління освіти. 663 заклади загальної середньої освіти у краї, у яких минулоріч навчалося загалом понад 164 тисячі школярів. Цього навчального року статистики поки що не має. Про реалізацію децентралізаційної реформи у освітніх закладах розповіла Ольга Барзак, начальник відділу освіти Перечинської ОТГ.
Зупинилися на проблемних питаннях. Зокрема, з 2016 року в освітню субвенцію не входить фінансування працівників технічного персоналу закладів освіти та енергоносіїв.
Приділили увагу й перспективам. Адже, якщо інші регіони вже на ІІ етапі децентралізаційої реформи, то Закарпаття поки що на першому. Проте, фахівці вважать, процес пришвидшиться, адже перспективний план вже підписаний, і незабаром зміни торкнуться районних органів влади.
Нові стандарти освіти повинні бути прив’язані до потреб освітнього простору та, власне, потреб дітей. І не втратити, а навпаки – зберегти переваги освіти до реформування, та не допустити реалізацію невдалих проектів сучасної. До прикладу, об’єднаня всіх природничих наук в один предмет. Цей крок фахівці вважають невиправданим. А от профілізація у старших класах, створення опорних закладів у громадах – перспективні.