З 1 січня 2015 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, якими введено нові правила оподаткування нерухомості в Україні. Спочатку влада хотіла стягувати податок з абсолютно всіх власників квадратних метрів, але потім вирішила звільнити від нього тих, хто має квартири загальною площею до 60 квадратних метрів і будинки до 120 «квадратів». Якщо площа вашого житла перевищує встановлений мінімум, то за кожний «надлишковий» квадратний метр доведеться платити раз на рік. До 1 лютого органи влади в більшості міст України мали визначити ставки цього податку, верхня межа якого становить 2% від мінімальної зарплати за кожен «квадрат».
Цього року – це 24,36 грн. Гроші зі збору йтимуть у місцеві бюджети. Для прикладу, якщо площа вашої квартири – 80 кв. м, то оподатковуватимуться лише 20 кв. м. Це максимум 480 гривень на рік (20 кв. м х 24 грн/кв. м = 480 грн). Податкові зміни внесли чимало плутанини в уми простих українців. Особливо багато запитань щодо податку на нерухомість.
Тож про те, скільки закарпатці сплачуватимуть податку за кожний «надлишковий» квадратний метр, коли чекати на квитанції від податківців і які категорії громадян отримають пільги при сплаті цього податку, говоримо з Ігорем Крілем, начальником управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Закарпатській області. – Пане Ігорю, в Ужгороді ставка податку на об’єкти житлової нерухомості становить 0,4%, на більшість об’єктів нежитлової нерухомості – 0,2%. А що маємо в інших містах області?
Де на Закарпатті за «надлишкові» квадратні метри доведеться платити більше або менше? – Ставки податку для об’єктів житлової чи нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, установлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради, залежно від місця розташування (зональності) й типів таких об’єктів нерухомості, у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Так, наприклад, для житлової нерухомості Мукачівська, Берегівська та Виноградівська міська ради встановили ставку 0,1% (1,22 грн), Іршавська – 0,08% (0,98 грн), Рахівська, Перечинська, Воловецька – 0,2% (2,44 грн).
Нежитлова нерухомість у Мукачеві буде оподатковуватися за ставкою 0,2% (2,44 грн), у Берегові – від 0,3% до 1% (від 3,66 грн до 12,18 грн), у Виноградові – 0,2% (2,44 грн), в Іршаві – 0,08% (0,98 грн), у Рахові – 0,2% (2,44 грн), у Перечині для фізичних осіб 0,1% (1,22 грн), для юридичних – 0,2 (2,44 грн), у Воловці – від 0,1% (1,22 грн) до 0,3% (3,66 грн) та 0,5% (6,09 грн). Найбільш скрупульозно до оподаткування нежитлової нерухомості підійшла Тячівська міська рада, яка визначила ставки залежно від зони розташування об’єкта нежитлової нерухомості.
Так, для готельних будівель у центральній зоні ставка становитиме 0,24% (2,93 грн), а на інших вулицях – 0,2% (2,44 грн). Так само, залежно від зони розташування, різняться і ставки в оподаткуванні господарських будівель: центральна зона – 0,012% (0,15 грн), інші вулиці – 0,01% (0,13 грн). – Експерти з нерухомості розкритикували ідею стягувати податок не з вартості майна, як це робиться у світі, а з його площі. Бо ж виходить, що власник елітної нерухомості може сплатити такий же податок, як і власник будинку-розвалюхи, але з тією самою площею. Чи не так? – Верховна Рада України надала повноваження визначати об’єкт оподаткування, ставку чи пільгу місцевим органам влади, тому вони можуть, як, наприклад, Тячівська міська рада, встановити пільгу для квартир 65 кв. м та житлових будинків 150 кв. м або, як Воловецька селищна рада, для квартир 70 кв. м та для житлових будинків 200 кв. м. Тобто податкову справедливість в оподаткуванні елітної нерухомості цілком можуть установити органи місцевої влади.
– Розкажіть, будь ласка, детальніше про сам механізм сплати цього податку. Як громадяни дізнаються про нараховану їм суму? – Обчислення суми податку з об’єкта чи об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковою інспекцією за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня цього року. Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею з Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової чи нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. – З якого числа та в які терміни фізичні і юридичні особи повинні сплачувати податок на нерухомість? – Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, а юридичними – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
– Як сплачувати податок у випадку, якщо об’єкт житлової чи нежитлової нерухомості перебуває у власності кількох осіб? – Якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. У випадку, якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. Також якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
– Які категорії громадян отримуватимуть пільги при сплаті податку на нерухомість? – Законом переглянуто розміри житлової нерухомості, на яку застосовуються пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, база оподаткування об’єкта житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: Для квартири/квартир незалежно від кількості – на 60 кв. метрів; Для житлового будинку/будинків незалежно від кількості – на 120 кв. метрів; Для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
При цьому сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування. Більше того, вони встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Податковим кодексом визначено, що не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності) ;
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки; ґ) житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради; д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину; е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках; є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності; з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств. – Якщо спрогнозувати, то скільки приблизно коштів отримає бюджет Закарпаття від податку на нерухомість? – Прогнозувати суму надходжень до бюджету поки що зарано. Коли ставки податку на нерухоме майно будуть установлені по всіх селах, містах та селищах на Закарпатті, а також коли ми отримаємо повну інформацію від Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та, зокрема, із звітів, які подадуть юридичні особи – власники нерухомого майна, тоді й можна буде прогнозувати суми надходжень. Христина БІКЛЯН
Джерело