Цього тижня Закарпаття відзначило справді історичну дату – 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України.
І хоча ця держава проіснувала недовго, її утворення стало символом національних прагнень українців напередодні глобального світового конфлікту.
Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році в закарпатських українців з’явилася надія на возз’єднання з УНР. Акт злуки був підписаний, проте агресія більшовицької Росії проти Директорії УНР та складна міжнародна ситуація завадили об’єднанню. Після укладення Сен-Жерменського мирного договору в 1919 році Закарпаття опинилося у складі Чехословаччини під назвою Подкарпатська Русь, де нашому краю був гарантований статус автономії, проте реальну автономію чехословацьким урядом забезпечено не було.
Тим не менше на той час це була найдемократичніша країна Європи, і це відобразилося на житті закарпатських українців, їхнє національно-культурне і навіть економічне становище було незрівнянно кращим, ніж українців у Радянському Союзі, Польщі або Румунії. Варто додати,що Угорщина так і не змирилася з втратою Закарпаття і Тріанонський договір, згідно з яким наш край від неї відійшов – не визнавала. І коли в 1939 році на Красному Полі угорці йшли проти українських січовиків, вони були твердо переконані – повертають собі своє. До цих трагічних подій ми ще повернемося, а поки варто згадати неспокійний 1938-й – рік перед початком Другої Світової війни.
Третій Рейх почав ділити Європу. Першим кроком в цьому напрямку стала анексія Судетської області в жовтні 1938-го.Тоді ж Німеччина змусила Чехословаччину надати автономію Словаччині. Ситуацією вирішили скористатися і на Закарпатті, і Прага затвердила першу автономну адміністрацію.
Невдовзі Андрія Бродія було усунуто від виконання обов’язків, а новим прем’єр-міністром Карпатської України став Августин Волошин. Для захисту краю була створена Організація Народної оборони «КарпатськаСіч». А вже 15 березня 1939 року Сойм проголосив повну самостійність Карпатської України. Була прийнята Конституція, яка визначала назву держави Карпатська Україна, державною мовою ставала українська,а президентом республіки став Августин Волошин. Наразі довкола дій політика точиться чимало дискусій. Його звинувачують в тому, що за його вказівкою на Красне Поле проти професійної угорської армії вивели молодих непідготованих юнаків-січовиків. А Волошин буцімто в той час втікав у Румунію.
Гітлер на той час вже пообіцяв Закарпаття Угорщині. На Сході ж позиція була така сама – невеличку амбітну республіку серйозно не сприймали і там.
Йосиф Сталін у березні 1939-го сказав про Карпатську Україну: «букашка, которая хочет присоединить к себе слона». І виступ карпатських січовиків проти угорської агресії був першим випадком збройного протистояння гітлерівським планам з перекроювання кордонів у Європі напередодні Другої світової війни.
Чимало істориків датують початок Другої світової війни саме нападом Угорщини на Закарпаття. І 15 березня в нерівному бою на Красному Полі загинув цвіт нації.
(для перегляду відео в мобільній версії ukr.net – перейдіть на сайт, клацнувши на заголовок матеріалу)