Хоч ділянка була придбана містом, аби звести другу ратушу Ужгорода, та, будівля стала справжнім осередком науки на довгі роки.
Тут змінилося 5 шкіл, цікаво, що кожна була – іншою мовою викладання. До 1918-го – угорська чоловіча гімназія, потім до 38-го – руська міщанська, з чеськими класами, а у часи Другої світової – угорська державна школа для юнаків. Найдовший відрізок часу, аж до 2008-го року у закладі викладали російською, а останні 6 – словацькою.