Про перипетії навколо магазину «Корзо», що в центрі старого Ужгорода, ЗМІ писали неодноразово.
Нагадаємо, що у 1995 році було створене ТОВ «Магазин «Взуття» на вул. Корзо, 17 в обласному центрі, за яким на правах власності закріпили 269,3 кв. м приміщень. Половину з них у грудні 2005-го виконком видав у власність пані З., яка тривалий час виконувала й функції директора магазину. Власниками інших 134,65 кв.м стали 10 осіб, кожен із яких вніс свою частку до статутного фонду ТОВ і здавав свої метри в оренду бажаючим підприємцям. Місце для магазину виявилося більш ніж вдалим, адже Корзо – це нескінченний потік покупців. Вочевидь, спокусившись цим, директор закладу вдалася до дій, які юристи називають неправомірними. Так чи інакше, у липні 2011 року пані З. продала 134 кв.м, котрі їй не належали, пану З. Підставою для продажу став фіктивний протокол загальних зборів засновники. Однак, як виявилося вже згодом, ніхто, окрім Г., котра також була співвласником магазину і є донькою вищезгаданої пані З., про них не мав ані гадки. Однак цей документ існує. Як уже потім з’ясувала експертиза науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС у Закарпатській області підписи начебто-то присутніх на зборах засновників «відтворено струмним способом за допомогою знакодрукуючого пристрою, а відбиток печатки нанесений штемпельною фарбою за допомоги мастичного кліше». Цікаво, що договір купівлі-продажу майна був засвідчений нотаріусом Ужгородського МНО С., яка, до речі, в подальшому так само посвідчила й подальші документи, пов’язані із магазином. Ласий шматочок був проданий всього за … 142 тисячі гривень, що на той час становило близько 18 тисяч доларів. До речі, свою, таку ж саму за площею частку трохи пізніше пані З. продала за 3 мільйони гривень. Весь цей час засновники товариства й гадки не мали, що майно їм уже давно не належить. Правда виплила, коли пані З., зробивши на кошт засновників ремонт у магазині, не дала їм ключів до нових замків, а також заявила про … ліквідацію ТОВ. Тоді ж, а це липень 2013-го, було проведено загальні збори і новим директором обрано пані Б. яка й почала вимагати від попередньої директорки всієї документації товариства, пов’язаної зі здійсненням господарської діяльності: звітів про фінансову та бухгалтерську діяльність, договори, баланси тощо. Оскільки цього не сталося, засновники звернулися у міліцію і по факту справи було відкрито аж три кримінальні провадження. Досудовим розслідуванням було виявлено, що «З., перебуваючи на посаді директора ТОВ, … будучи службовою особою та виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки по здійсненню оперативного керівництва, включаючи фінансові кошти … привласнила та розтратила грошові кошти ТОВ «Магазин Взуття» на загальну суму 95 000 гривень». Однак із незрозумілих причин кримінальне провадження було закрите. Повернути його на доопрацювання вдалося тільки через суд та прокуратуру.
Із того часу і по сьогоднішній день потерпілі оббивають пороги судових інстанцій, намагаючись довести свою правоту та повернути власність. Окрім численних засідань, у людей – й інші проблеми. Мало того, що наша «справедлива» Феміда вже третій рік їх ніяк не може визнати потерпілими, що вони залишилися без засобів до існування, їм не повернули навіть трудових книжок. При обшуку, який було проведено на Корзо, 17 та власному помешканні пані З., їх так і не знайшли. Серед засновників є й літні люди, у багатьох – діти. Оскільки немає трудових книжок, вони не можуть влаштуватися на роботу, стати на облік у Центрі зайнятості, отримати пільгову путівку тощо. Тим часом магазин уже кілька разів переходив із рук в руки, що взагалі невідомо, як може бути, поки справа знаходиться у суді. Підприємець, котрий придбав підвал під магазином, надає пані З. свого адвоката. Потерпілі кажуть, що саме він наступний претендент на їхню власність, бо інакше чого б йому цим займатися. Багаторазові звернення до пані З., її доньки – як голос у волаючого у пустелі. Люди розгублені і зневірені й не знають, від кого чекати на допомогу. Тим часом під заставу майна, яке їй ніколи й не належало, пані З. взяла мільйонний кредит у банку
Тим часом Ужгородський міськрайонний суд під головуванням судді П.Микуляка прийняв рішення на користь ТОВ. Інша сторона його оскаржила. Дівчата-акціонерки магазину домоглися розгляду справи у суді у Львові, який вирішив її на їхню користь. Однак Ужгород і далі «гальмує» справу…
Джерело