Перший в історії клубу турнір за межами області завершився тимчасовим успіхом. Принаймні, його груповий етап. Для «минайців» він закінчився достроково ще у Малинську – «Хмельницький» не приїхав в Ужгород, а «Нива» з Теребовлі вирішила припинити участь у турнірі ще раніше.
Завдяки цьому «Минаю» 6 очок дісталося без бою. «ОДЕК» закарпатців наздогнати вже просто не зможе (зараз рівненці уже відстають від нас на 3 очки), а лідер – «Рочин» – наступний матч пропускає. Таким чином, закарпатська команда не просто виходить у плей-офф у дебютному для себе сезоні, а й робить це з першого місця.
Перший млинець не комом
Як кувався цей успіх? Доволі неоднозначно. Цей сезон у чемпіонаті України серед аматорів продовжувався доволі довго – з серпня 2017-го до травня 2018-го року. За цей період були і невдачі, і невезіння, і переможна серія. Яка у підсумку дозволила здобути першу сходинку групи.
Заявка на участь в чемпіонаті України серед аматорів засвідчила, що «Минай» не лише обіцяє, а дійсно ставить перед собою амбітні цілі для розвитку. І не збирається все своє життя «маринуватися» на рівні обласних турнірів.
Саме цей тиск, а ще дворічна відсутність ігор на такому рівні досвідчених лідерів «Минаю» Бабенка, Микуляка, Допілки, Кополовця призвела до доволі невдалого старту. Інакше словами не поясниш, як на 15-тій хвилині матчу з «Калушем» досвідчені закарпатці не могли тричі елементарно «винести м’яча» зі своєї штрафної, що призвело до фолу у штрафній від Василя Беци і пропущеного голу з пенальті. Той матч завершився курйозною нічиєю – 2:2, адже на останній хвилинах «калушани» забили кумедний гол у свої ворота.
Але у першому домашньому матчі історія повторилася. І «Минай» програв в Ужгороді, на стадіоні «Авангард», соснівському «Рочину» 0:1. Якщо з турнірної точки зору цей результат не став трагедією, але ось репутаційні втрати були великі. Адже на цей поєдинок прийшли подивитися більше 3-ох тисяч вболівальників Ужгорода. Для закарпатців це був перший великий футбол всеукраїнського рівня після зникнення «Говерли». І «минайці», які ще не обзавелися тоді великою армією вболівальників, ризикували їх втратити – ну хто піде знову на футбол, коли наші програють?
Але команда на той момент ще Миколи Гібалюка зробила висновки. І «минайці», які марнували безліч моментів у перших двох іграх, нарешті почали використовувати свій потенціал. Момент на 11-ій хвилині матчу 3-го туру в Коломиї це довів – коли Роберт Гегедош до останнього поборовся у бокової лінії і просто «на зубах» проніс м’яча по флангу та віддав передачу на Михайла Кополовця, який відзначився. Тоді вперше «минайці» забили першими і перемогу свою не віддали.
Наступна гра з «ОДЕКом» була також складна – до того ж, знову домашня і знову прагнення сподобатися вболівальникам. Рівненська команда виявилася серйозним суперником, проте підкат Яромира Лободи в центрі поля на 75 хвилині, після якого потім був штрафний – кутовий і власне гол – засвідчив, що «минайці» тепер свого не віддадуть. І таки переламали ситуацію.
З «ОДЕКом» розійшлися нічиєю (1:1), але далі команда видає серію з 4-ох перемог. Були здобуті як вольові звитяги (над «Малинськом» 3:1 та «Нивою» 2:1), так і на класі («Кристал» 0:7, «Хмельницький» 1:4).
Зіпсувало враження від цієї половини сезону домашня нічия з «Калушем», коли проти закарпатців була не тільки організована франківська оборона, а й люта дощова негода. У підсумку «Минай» пішов на відпочинок на третій сходинці чемпіонату, пропустивши вперед «Рочин» та «ОДЕК».
Перезавантаження
Під час 5-ти місячної перерви керівництво «Минаю» вирішило змінити тренера – замість Миколи Гібалюка прийшов Ігор Харьковщенко. Цей спеціаліст не змінив ігрову схему, проте зробив ставку саме на досвідчених футболістів, розуміючи, що їхній клас дозволить команді здолати основних суперників та пройти далі.
І це дало результат. У надзвичайно важливому виїзному поєдинку проти «Рочина» у Червонограді, «Минай» здобув три очки. І це незважаючи на всі труднощі – довгу дорогу в півтисячі кілометрів на автобусі, важке поле, перший пропущений м’яч (як і у першому матчі – після помилки голкіпера). Це все не зламало психологічно. Свою роль зіграли досвідчені футболісти – Кополовець ( зрівняв рахунок), Гегедош (гол плюс пас), Микуляк (гольова передача).
До речі, Владислав Микуляк фактично зробив і другу виїзну надважливу перемогу – над «ОДЕКом» в Оржеві. Філіграні передачі на пів поля, відмінне бачення поля, ефективні стандарти – без цих речей «Минай» би не набрав у виїзних іграх з лідерами максимальну кількість очок.
До речі, виїзди у весняній частині чемпіонату стали «фішкою» команди. У клубу було 3 важких гостьові поєдинки і у всіх перемогу святкували саме «минайці». Остання гра – 3 очки у Малинську з місцевою командою, де підопічні Ігоря Харьковщенка також перемогли.
А ось з домашніми іграми було не все гаразд. Принаймні у першій грі вдома, цього разу на «Автомобілісті», «Минай» знову не виграв. І це на очах у вболівальників, які 5 місяців чекали на відновлення чемпіонату. Проте коломийське «Покуття», яке значно стало сильніше, обіграти закарпатцям не вдалося – 1:1.
Але у грі з чортківським «Кристалом» «минайці» реабілітувалися перед вболівальниками, розгромивши суперника 4:0. Обіграли б і «хмельничан» Алієва, але ті не приїхали. Тепер будуть чекати на суперника в 1/4.
Якщо враховувати, що це перший сезон на такому рівні, то його можна вважати вдалим. Попереду завдання ще амбітніші: успішно зіграти у плей-офф. Там суперники – дуже серйозні: кращі команди своїх підгруп. Про суперника «Минаю» – читайте згодом.
Статистика: 9 перемог, 4 нічиї, 1 поразка (2 перемоги – технічні)
Скільки забили: 31 гол і 9 пропустили. Андрій Попович не пропускав останні три матчі. «Суха серія» складає 307 хвилин.
Хто забивав: Гегедош – 14, Кополовець – 4, Лобода, Образцов – 2, Вагін, Минайленко, Машталір, Беца, Федак, Пиняшко, Корнутяк – 1.