75 книг, 400 листівок та 50 фотографій про Ужгород в особистій колекції Олександра Маріаша. Як розповів чоловік Суспільному, збирає він її вже чотири роки.
Упорядковує все сам. У колекції – видання та зображення, які пов’язані з історією Ужгорода, починаючи з 20-их років минулого століття і до сьогодні. Фото, книги, листівки про Ужгород для своєї колекції Олександр Маріаш шукає та купує онлайн.
“Я побачив книжку в середині якої були фото Ужгорода 80-их і він був дуже зелений. І дуже красивий. Тому я почав збирати виключно з якихось ностальгічних міркувань. Далі це трансформувалося у бажання зберегти це. Тобто скуповувати по Україні: Київ, Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Кропивницький, Харків. І тепер вже не тільки по Україні просто для того, щоб воно не пропало. Історія з платівкою та діафільмом – діафільм був придбаний в Дніпрі. А платівка до нього проїхала 3000 тисячі кілометрів”, – розповідає колекціонер.
Свою колекцію відеограф Олександр Маріаш зберігає на роботі – у студії. Серед зібраного — фотонарис про Ужгород. Його видали в 1958-му році. Це були 5000 тисяч примірників українською та англійською мовами.
Олександр пояснює: “У мене є правило – я не колекціоную це в електронному вигляді. Це виключно артефакти тих років, які можна потримати в руках. Перш за все я хочу скласти каталог. Вже почав над цим працювати. Тому що, коли я тепер шукаю щось я вже можу не пам’ятати, що це в мене є. Зараз у мене все більш-менш відсортовано за періодами, тобто чехословацький, угорський, радянський і сучасний. Проте це буде робитися так: буде вид, рік, назва, стан. У мене є фотографії архітектури Ужгорода різних років XX століття і так можна відстежити, наприклад, як змінювалася «Корона», як змінювалася якась площа”.
Чоловік хоче зробити виставку своєї колекції. Планує представити її цьогоріч у День міста Ужгород. «Головне – це об’єднати довкола тієї ідеї, що Ужгород може бути красивий, Ужгород може бути доглянутий просто нам всім треба не забувати про те в наскільки чудовому місці ми живемо», – наголосив Олександр.
Подробиці в сюжеті Суспільного Закарпаття: