Наразі водою ужгородців забезпечує КП “Водоканал”, яке добуває відповідні ресурси з Минайського водозабору та дериваційного каналу.
Добування води Минайським водозабором здійснюється на території Коритнянської та Холмківської сільських рад.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №2024 “Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів” визначено три пояси санітарної охорони зон, де видобуваються водні ресурси.
Сьогодні у соцмережі FB оприлюднили світлини першого поясу санітарної охорони зон Минайського водозабору на території Коритнянської сільської ради.
Згідно з постановою Кабміну, дана територія являється зоною суворого контролю, позаяк саме звідси водозабір “підіймає” воду, яку пізніше доставляє в крани ужгородців.
Відповідно, охорона цієї території являється надважливою, аби забезпечити цю ділянку від потрапляння в землю шкідливих речовин, чи іншого роду відходів, в тому числі отруйних для людини.
В документі зазначено, що для підземних джерел водопостачання в обов’язковому порядку здійснюється: планування, огородження, озеленення та монтування охоронної сигналізації та відведення стічних вод за межі цього поясу.
Суворо забороняється перебування сторонніх осіб, розміщення житлових та господарських будівель, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску та проведення інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов’язаних з будівництвом, реконструкцією та експлуатацією водопровідних споруд та мереж.
КП “Водоканал м. Ужгорода” – стратегічне для життєдіяльності міста підприємство. Чому, роками видобуваючи воду на території депресійної лійки, керівництво комунального підприємства суворо порушувало визначений урядом правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів?
Додамо, що згадуване КП являється водночас і одним з найбільших споживачів бюджетних грошей.
Виходить, ужгородці платять фірмі двічі: один раз, як плату за воду, інший – у вигляді прямої дотації з бюджету. А тепер повернемося до фото – невже жителі обласного центру платять за таку охорону джерел, з яких видобувається та доставляється до їхніх кранів вода, вартість якої сягає вже 24.98 грн за 1 м.куб, ризикуючи при цьому своїм здоров’ям, адже повний аналіз свердловин проводиться всього один раз на рік.
Чи помітили ви на фото огорожу? А сигналізацію? Чи відповідне озеленення території? Хто відповідатиме за службову халантність КП “Водоканал м. Ужгород”?
Відповідно до нормативно-правових актів – роботи щодо обладнання зони санітарної охорони мають виконувати такі суб’єкти: органи комунального господарства або інші власники водопроводів за кошти, передбачені на їх будівництво та експлуатацію, – у межах першого поясу ЗСО.
Таким чином, дана ситуація являється предметом для висунення підозри у службовій недбалості, тобто невиконанню або неналежному виконанню службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них.
ФОТО – FB