Форельне господарство НПП “Синевир” розташоване у мальовничій місцині нацпарку, де природні фактори забезпечують безперебійно проточною, чистою і свіжою водою, де оптимальна її температура становить близькою до 15-20 градусів Цельсія і є важливим елементом успішного вирощування форелі. Саме це і дозволяє забезпечити максимальну продуктивність та якість риби, а також сприяє збереженню навколишнього середовища. Про це розповіли на сторінці нацпарку у ФБ.
Процедура забору ікри у форельному господарстві НПП «Синевир» проводиться щороку, так як відомо, що в штучних водоймах вид форелевих не відкладає ікру самостійно.
Цього разу, у весняний період нересту, нам знову пощастило побувати на форельному господарстві й спостерігати за самим процесом штучної маніпуляції забору ікри.
Процес одержання ікри є дуже цікавим і потребує від рибоводів практичного вміння, підготовки та досвіду. Правильно виконаний процес доїння може зберегти високу якість ікри та допомогти досягти успішного розведення риби.
«Доїння проводять дуже обережно та пильно. Стежать за тим, щоб не пошкодити ікринки, які можуть бути дуже крихкими. Неправильно проведений процес доїння може призвести до псування ікри та її втрати. До такої процедури необхідно заздалегідь бути готовими і підготувати окремі нерестові басейни. Насамперед для цього потрібно визначити стать, куди поміщують відібраних самок і самців, мати необхідне інкубаційне обладнання, а саме основне – вміти акуратно доїти ікру, правильно здійснювати запліднення, а далі рибоводам регулярно працювати з личинкою, мальком, рибоносним матеріалом» – говорить начальник Синевирського ПОНДВ Василь Сятиня».
Споглядати за самим процесом забору ікри було дуже цікаво. Завчасно, перед доїнням проведено розподіл на самців і самок. Їх помістили в окремі басейни. З початку доять самок, а потім – самців. Наявність ікри видно по животу. Потрібно тільки легенько прижати, щоб не травмувати рибину і ікра виходить сама. Щоб не нашкодити рибі, процедуру забору ікри треба виконувати дуже оперативно і делікатно…
Після завершення процедури доїння, рибу повертають у басейн з водою та надають їй відпочинку та відновлення. Зібрану ікру разом із біологічним матеріалом самців ретельно змішують і залишають на 30-40 хвилин для запліднення. Далі штучно запліднені компоненти промиваються від зайвої рідини і поміщаються в спеціальні ємкості – інкубаційне обладнання, де підтримують необхідну температуру.
Інспектор ПЗФ 1-ої категорії Іван Субота (головний рибовод), який здійснює догляд за великими рибинами, а також за розвитком зародків розповів про те, як після так званого доїння риби, її ікринки зростають до моменту появи малька. Показав «форельні ясла», де після певного інкубаційного періоду із ікринок народжуються личинки з яких виростають мальки, які в подальшому поповнять гірські річки та потічки.
На разі, рибовод Іван випустив у природнє середовище понад пять тисяч малька форелі, а також до спеціального ставка форельного господарства три тисячі малька, де під його наглядом вони зможуть зростати здоровими та сильними для подальшого росту та розмноження.
Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»