160 років з дня народження виповнилося художник-реалісту ІмреРевесу.
Його славетне ім’я має велике значення для Закарпаття і Виноградова зокрема. Адже Виноградів, а в ті часи – місто Нодьсевлюш угорський художник вважав своїм другим рідним містом, бо провів тут свої дитячі роки, а згодом, вже на старості літ, знайшов і свій вічний спокій.
І хоча речей художника збереглося не так вже і багато, достовірно відомо, що свої дитячі роки він провів у своєї сестри на Виноградівщині. Саме у цьому мальовничому місті, а тоді воно називалось Нодьсевлюш, споглядаючи місцевих жителів і трударів-виноробів, в юні роки він вперше взяв до рук палітру і пензля і спробував себе у ролі митця.
Як зіницю ока Виноградівський історичний музей оберігає його картину. На полотні зображений селянин, який сів перепочити після важкої праці. На обличчях героїв – важка праця селян, їхні поношені речі – сорочки, широкі штани, які завжди чисті, і робочі руки. Імре Ревес малював людей і відображав їх в реалістичному стилі.
Ольга Гал, яка досліджувала творчий шлях талановитого художника Степана Кутлана, каже, що Імре Ревес мав дружні і творчі зв’язки з ним. Додає, що в місті ще є старожили, які добре пам’ятають, де жив старенький Імре-бачі. Це вулиця Пушкіна, одна з найстаріших у місті. Тут збереглось ще чимало історичних будинків, але того, де жив на початку 40-х років великий митець, давно вже немає.
Сьогодні на міському кладовищі, де похований художник, є скромна могилка з двома пам’ятниками: дерев’яним від угорців та зі шліфованого мармуру – від українців.
(для перегляду відео в мобільній версії ukr.net – перейдіть на сайт, клацнувши на заголовок матеріалу)