Як екзотичний для наших лісів реліктовий вид потрапив на Воловеччину, зміг прижитися в наших умовах і яку цінність представляє, розповіли фахівці лісгоспу.
– За нашими відомостями, посадку оксамиту амурського заклали приблизно в 70-х роках і висаджені на біогалявині, – розповідає головний лісничий Воловецького лісгоспу Мирон Стецо. – Якщо враховувати, що дерево живе до 300 років, наша посадка ще відносно молода. Середній діаметр стовбура поки до 30 см, але ці дерева можуть досягати і до 120 см в діаметрі, у висоту до 28 метрів.
Зараз рослини-екзоти знаходяться під опікою лісівників. Воловецькі господарники взяли під опіку насадження коркового дерева і зробили до нього екологічну стежку.
– Швидше за все, в 70-х роках посадка цих насаджень була експериментом, адже на той момент ніхто не міг дати гарантій, що бархат амурський буде рости в наших умовах, – вважає Мирон Іванович. – Тепер же дерева в Н.Ворітському лісництві більше демонстраційна ділянка, лісгоспівці намагаються зберегти ці насадження в первозданному вигляді і водять учнів шкільних лісництв та туристів на цю ділянку.
Бархат амурський вчені відносять до реліктових рослин, які росли на планеті ще до Льодовитого періоду. Таким чином, корковий ліс у Воловецькому лісгоспі – справжній пам’ятник природи. Екологічна стежка бере свій початок від інформаційного стенда, проходить крізь альтанку для відпочиваючих і завершується вона на плантації коркового дерева і в шикарному буковому гаю.
Лісничий Нижньоворітського лісництва Михайло Щербей:
– Експеримент воловецьких лісівників минулого покоління показав, що далекосхідні рослини у наших місцинах приживаються і вже самі по собі стали унікальним природним об’єктом. Вони можуть бути цікаві туристам, тому ми облаштували туристичну стежку протяжністю до 3-х кілометрів.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ