Село Велика Добронь – серце червоної паприки. Перець тут вирощують майже у кожному домі. Масово висаджувати його почали пів століття тому. Насіння привезли майже контрабандою з Угорщини.
“Паприку в Доброні вирощували завжди, але тут вирощували тільки гіркий сорт. А в 70-тих роках, один з дипломатів, коли кордони ще були закриті, таємно привіз трохи насіння солодкого перцю в подарунок комусь із місцевих. Так солодка червона паприка оселилася на наших землях”, – розповідає місцева жителька Параска Габор.
Пану Золтану і Парасці уже далеко за 70-т. Вони живуть вдвох, діти уже давно виїхали за кордон. Щороку у вересні їх город рясніє червоною паприкою. Нею подружжя Габорів засаджує щонайменше 15 соток землі. Аби обробити усю цю городину родина прокидається вдосвіта.
Та вирощувати цю культуру продовжують тільки старші люди, молодь працювати важко не надто хоче. Саджати паприку починають вкінці травня, збирають урожай у вересні. Далі його нанизують на спеціальну нитку (по 150 перців на кожну) і кладуть просушувати на сонце. Більше – у сюжеті.