Всі ми знаємо: в ту ніч як тільки засинаємо, миттю прилетить на золотих санях Микола – з білою бородою, в теплому кожусі, а головне – з великим мішком подарунків.
Але не все так просто. Разом з Миколою приходило ще 2 ангела і 2 чортики – саме вони й розповідали Чудотворцю, якого саме подарунка заслужила ця дитина.
Втім, це тільки зараз День святого Миколая називають дитячим, а колись його не менш чекали і дорослі. За давньою українською традицією саме в цей день, зібравши свіжий солод, чоловіки починали варити пиво. Причому багато, оскільки всі сусіди збиралися в єдине святкування, приносили з собою пісні страви і розважалися допізна.
Старожили вірили: біда, яка є серед людей, виникала саме тому, що тепер ніхто не варить святого пива. Вечір закінчувався не менш феєрично. Напідпитку господарі впрягали кращих коней і з піснями їздили навколо села, перевіряючи, чи слизький сніг випав у цьому році.
Цей день також був сприятливим для укладення домовленостей. Українці вірили, що коли святий Миколай ходить по селу, ніхто не стане обманювати.
До речі, в українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувалися перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили порядок у своїх скринях: готували одяг, отримували рушники і прикраси і прибирали в будинку – словом, чекали сватів.