В Ужгороді двоє братів зініціювали проєкт із оцифрування унікальних фресок Горянської ротонди. Тепер віртуальну екскурсію пам’яткою національного значення може здійснити будь-хто, відвідавши інтернет-сайт. Про це розповідає Суспільне Ужгород.
Пам’ятка архітектури національного значення Горянська ротонда розташована в Ужгороді у мікрорайоні Горяни. Італійське слово “ротонда” перекладається як “кругла” і дає назву такому типу церков.
“Пам’ятка дуже важлива, оскільки не так багато в Україні збережено пам’яток такого часу. За значимістю — це третя пам’ятка, можливо, після Софії Київської і Кирилівської церкви в Києві, де є давні розписи”, — розповів мистецтвознавець Михайло Сирохман.
За словами Михайла Сирохмана, унікальні фрески храму протягом останнього століття досліджували мистецтвознавці та історики.
“Михайло Приймич проаналізувавши фрески, дійшов висновку, що стінопис у ротонді датований 13 — 14 століттям. А прибудована прямокутна нава — там малювання скоріше всього 15 століття, або 14-те століття. Там є різні версії, всі не переповісти, але ось такі часові рамки можна виставити”, — каже мистецтвознавець.
Кілька років тому пам’яткою зацікавилися брати Леонід та Іван Ільки. Вони захопилися ідеєю оцифрувати унікальні фрески й для цього написали грант.
“Концептуально проєкт розроблявся декілька років. Ми 2-3 роки думали над ідеєю, пробували технології, робили помилки, міняли технології, робили інженерні рішення. А потім змогли предметно і не по-аматорськи підійти, коли змогли отримати грант від УКФ”, — розповів комунікаційний менеджер проєкту Леонід Ілько.
За словами Леоніда Ілька, Український культурний фонд виділив майже 20 тисяч євро на реалізацію проєкту. Угоду підписали у червні, завершується вона 11 листопада. За цей час Леонід та Іван провели необхідні дослідження і 26 жовтня презентували оцифровану версію фресок і самої ротонди.
“Ми використовували дуже складні передові технології. Перш за все, ми можемо говорити про лазерне сканування і про фотограмметрію. У нас була ціла машина апаратури, яку ми постійно мали возити туди-сюди. Це був дуже працемісткий процес це все відзняти. Це досить складна архітектурна форма і треба було, розуміючи який фінальний результат має вийти, зрозуміти, як до цього підійти. Я думаю, це був один із перших складних моментів, коли ми мали розуміти як саме ми це маємо відзняти”, — додав керівник і 3D-дизайнер проєкту Іван Ілько.
✅ Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»