Молодий талановитий ужгородський музикант Дмитро Фесенко цими днями презентував відео роботу на свою нову музичну композицію THE LAST MACHINE OF FUTURE.
Це індустріальний витвір, робота над яким тривала впродовж кількох місяців. Композиція створена з допомогою металобрухту, залізних цистерн та інших предметів на занедбаних ужгородських локаціях, фабриках, заводах. Звуки, які вдалося “віднайти” та “витягти”, після обробки синтезаторами, стали “родзинкою” композиції.
“Це була надзвичайно рутинна та, водночас, цікава, атмосферна робота, над якою ми разом з відеографом Тимофієм Шмайдою працювали близько чотирьох місяців. Завдяки підтримці Фонду Андрія Півня та багатьох наших поважних друзів, проект сформувався на достатньо професійному рівні!”, – каже автор композиції, музикант Дмитро Фесенко.
В основі ідеї роботи – показати, що занедбані об’єкти, промзони та будівлі мають потенціал стати прикладом ревіталізації, у них можна вдихнути життя. Відтак, таке “переродження” може дати поштовх розвитку Ужгорода. Адже перетворення закинутих об’єктів на, наприклад, хаби, освітні та культурні простори, креативні зони, інноваційні парки – це розвиток, можливості, робочі місця, імідж міста.