До редакції «М-Студіо» звернулися жителі Мукачева. Кажуть: в центрі міста – справжній ліс. І не будь-де, а під вікнами ратуші. І ці зарослі добре видно чиновникам з високих кабінетів.
Чому ніхто не переймається цим занедбаним майданчиком, чому, до прикладу, забудовують не його, а стадіони, та які об’єкти і чому влада Мукачева вирішила продати – дивіться далі, а висновки традиційно робити вам.
Ви б ніколи не здогадалися, де знаходиться цей ліс. Здивуєтеся, але в самісінькому центрі міста Мукачева, за високою огорожею, між вулицями Чехова та Валленберга. Це приватна територія, яка уже декілька років потопає у заростях і на яку міська влада старанно закриває очі.
Очевидно, з високих кабінетів Ратуші ці приватизовнані ділянки, які стали причиною справжньої антисанітарії в центрі міста, не видно. А не видно, очевидно, тому, що стосунок до їх приватизації мають ті, кому зауваження з цього приводу робити в «місті №1» не прийнято.
У той час, коли посеред міста за високими огорожами пустують величезні території землі, між чиновниками йде обговорення про приватизацію будівель, в яких знаходяться вкрай важливі для містян установи. Серед них: колишня жіноча консультація, дитяча музична школа №2 , РАЦС. Ці всі будівлі вже небазаром перейдуть у приватні руки – принаймні, таке рішеня нещодано ухвалювали міські депутати. І ще цікава деталь: вже незабаром у Мукачеві забужуть і стадіон на вулиці Ужгородській – біля колишнього заводу «ЗТО».
Не може не дивувати стійка тенденція влади до зменшення, звуження кола об’єктів спортивної інфраструктури. Адже ми бачимо: мукачівці назавжди втрачають чергове футбольне поле – кажуть, через діяльність влади в місті скоро навіть не буде де займатися спортом. Всі стадіони давно перейшли у приватну власність, а це означає – вхід на територію платний і зазвичай – недешевий. А міський стадіон – у плачевному стані.
Тим часом, каже фінансовий аналітик Іван Білащинець, чиновники старанно роблять вигляд, що докладають максимум зусиль задля розвитку міста.
Мукачівці через такі перспективи не тільки обурюються , але й відверто лякаються. Невже до кінця каденції теперішньої влади міста його жителі не тільки не побачать довгоочікуваний й такий обіцяний Палац Культури, палац спорту й багато інших установ, а навіть втратять ті, що довгий час законно належали громаді міста? А все через неконтрольованість та постійне бажання влади поповнити власні кишені за рахунок корупційних махінацій та бюджетних коштів – принаймні, про це не на камеру кажуть жителі міста.
А тим часом навіть представники влади визнають: у місті, задумайтеся, вдвічі (!) зріст рівень злочинності серед дітей та неповнолітніх. Тож чи варто задавати ще раз питання – для чого нам спортивна та соціальна інфраструктура?