Сьогодні з приводу захисту інтересів дитячої хірургії, яка хоче отримати приміщення в Ужгородській міській лікарні (ЦМКЛ, дорослій), лікарі цього відділення зустрілися з журналістами в Ужгородському прес-клубі.
Восени минулого року дитячу хірургію та гінекологію “тимчасово перевели” з 7-поверхового корпусу в основну будівлю ЦМКЛ аби в спорожнілій будівлі зробити суперсучасний перинатальний центр.
Дитячим хірургам віддали 2 палати в одному із дорослих хірургічних відділень та так усе й “зависло”. В будівлю міської дитячої лікарні їх не перевели, бо, пояснив сьогодні на засіданні прес-клубу зав. дитячою хірургією Сергій Гербут, там нема місця, умов, ліфта в який можна було б помістити каталку з лежачим хворим, а робити реконструкцію дуже дорого.
Восени цього року в новий хірургічний корпус обласної лікарні з міської перебралося відділення торакальної хірургії. Досі звільнене на частині 4 поверху приміщення стоїть порожнім і занепадає.
З початку вересня ніхто – ні на рівні Ужгородської міськради, ні обласне управління охорони здоров’я – не прийняли ніяке рішення, що ж має бути на звільнених площах.
Дитячі хірурги кажуть, що не знають чому. Але й вони, і всі чиновники від медицини мовчали, аж поки 11 грудня не вийшло розпорядження міського голови про створення на площах колишнього відділення торакальної хірургії відділення онкології та малоінвазивної хірургії.
Відтак розгорівся скандал, мовляв, для онкологів забирають площі, а “Ужгород може стати єдиним обласним центром без відділення дитячої хірургії”. Принаймні саме так означили тему сьогоднішнього засідання Ужгородського прес-клубу з цього приводу.
Сергій Гербут запевнив, що відділення онкології в міській лікарні немає, це тільки онкоцентр, 15 ліжок якого розкидані по різних відділеннях на 8 поверхах ЦМКЛ. Так само немає відділення малоінвазивної хірургії. А тому, мовляв, треба переводити на порожні площі вже існуюче відділення дитячої хірургії (15 ліжок) і дитячі лор-ліжка (15).
Дитячі хірурги скаржилися журналістам, наскільки важко їм працювати в дорослому відділенні, де неможливо забезпечити дітям нормальні умови. І пояснювали: відділення працює не тільки для міських маленьких пацієнтів, але й для діток з Ужгородського, Перечинського, Великоберезнянського районів. Тому, наприклад, важких дітей, які потребують термінової операції, з Березнянського району везти в Мукачево, де є ще одне в області дитяче хірургічне відділення, довго, складно і часто немає на чому. Та хіба везти таких же пацієнтів із Тячівщини чи Рахівщини в Мукачево простіше?
Не змогли пояснити сьогоднішні доповідачі прес-клубу і чому площі, які займало відділення щелепно-лицевої хірургії, яке значно раніше, ніж торакальне перебралося в новий корпус обласної лікарні, передали не для створення умов для дітей, а для теж “виселеного” з попереднього місця відділення гінекології.
Однозначно, що для дитячих хірургів потрібні нормальні умови роботи, а для маленьких пацієнтів — якнайкращі умови лікування. Але хіба те саме не потрібно онкохворим, яких із кожним роком тільки більшає? Чому взагалі виникло і наполегливо підігрівається протиставлення інтересів дітей інтересам хворих на рак? Невідомому Ивану Иванову знадобилося цієї ночі “посилити” анонс, розісланий Ужгородським прес-клубом усім журналістам — з електронної скриньки цього аноніма надійшов той же анонс, але вже із сенсацією: “Дитячі хірурги проти онкомафії”.
Головний лікар ЦМКЛ Іван Курах наполягає: дітей треба з багатьох міркувань переводити з дорослої лікарні в дитячу. Головний лікар дитячої лікарні Ужгорода, так само як і чиновники від медицини, в усякому разі для громадськості, – просто мовчать. Скандал триває. А площі в міській лікарні й далі стоять порожні…