В ньому – 21 історія про те, як жінки покинули рідний дім, роботу та друзів та переїхали на Закарпаття.
Коли в дім на Сході України «постукала» війна, тисячі родин змушені були покинути його. Покинути друзів, улюблену роботу. Словом, все, що було таким дорогим. На новому місці на переселенців чекали нові виклики. Пошук нової роботи, а найскладніше питанням – де жити.
Наталія Цодікова – одна з жінок, котра розповіла свою історію про пережите для збірника «Жіночі голоси». Каже: для цього ні хвилини не вагалася. Найгірше, продовжує, вже позаду, куди повертатися не хоче.
Видання вмістило загалом 21 історію жінок-переселенок. В ньому вони розповідали про життя «до» переїзду зі Сходу та «після». Анжела Бабкіна розповідає: для неї особисто під час інтерв’ю важко було згадуватисаме час, коли вона покидала рідну домівку. Але і на Закарпатті знайшла себе.
Як би зараз важко не було, жінки про переїзд не шкодують. І на новому місці змогли перебороти важкі моменти.
Видали збірник за підтримки Генконсульства Німеччини в Україні. Наклад – всього 30 примірників. Проте найближчим часом вийде в електронному варіанті. До того ж, імовірно, що проект продовжать.