6 березня 2018-го року у виставковому залі Закарпатського музею народної архітектури і побуту в Ужгороді відкрилася персональна виставка Раїси Глюк – дружини одного з найяскравіших представників закарпатського малярства ХХ сторіччя. Експозиція представлена творами живопису мисткині.
Раїса Глюк не мала художньої освіти і малювати розпочала доволі пізно – десь у п’ятдесятирічному віці. Як розповів онук художниці Олександр Александров, рішення малювати прийшло до неї спонтанно. Також зіграло свою роль знайомство з багатьма художниками і, звісно, уроки від чоловіка, Гаврила Глюка, який був головним натхненником, критиком та наставником художниці.
Малювала переважно натюрморти, які й представлені на виставці. Гортензії, жоржини, соняшники, півонії, гладіолуси постають на полотнах мисткині демонструють її захоплення квітковим раєм на землі. Яскраві кольори, тони й напівтони передають відчуття, настрій художниці, в результаті, картини виходять настроєвими, емоційними, надзвичайно ніжними. Нерідко зображувала Раїса Глюк і побутові речі, фрукти та овочі, її роботи є яскравим свідченням того, що мисткиня хотіла бачити красу у звичних повсякденних речах. Загалом полотна художниці, як відзначають мистецтвознавці, сповнені теплом та жіночністю.
Усі представлені на виставці роботи написані олією на полотні. Загалом члени родини художниці презентували близько сорока робіт. Це картини різних періодів творчості – як ранні проби 1965-го року, так і полотна, виконані в останні роки життя Раїси Глюк.
Виставка робіт художниці в Закарпатті презентується вже не вперше – восени минулого року вона експонувалася в галереях Тячева та Хуста, в січні 2018-го – у галереї «Імпасто» у Виноградові. В Ужгороді, де родина Глюків прожила багато років, творчість Раїси Глюк вперше. Між іншим, Раїса Пилипівна за життя ніколи не мала персональних виставок – брала участь лише у колективних експозиціях, які організовували в області та за її межами.
Усі роботи представлені з приватної колекції родини Г. Глюка.
Виставка триватиме в Закарпатському музеї народної архітектури і побуту до кінця березня.
Текст: Денис Фазекаш
Фото: Наталії Павлик
© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art