Як розповіла Марія Менджул, д.ю.н., УжНУ, ГО «КАПЛ «Вестед», керівниця кіноклубу медіапросвіти з прав людини «Альтернатива» Docudays UA, кампанія боротьби із амброзією розпочалася з електронної петиції, які подали мешканці Ужгорода до міськради. «На жаль, відповідь міської ради була: вибачте, боротися з амброзією не можемо. Навіть на викошення сухостою коштів нема, – розповіла Марія Менджул. – Тому ми ініціювали рух за вирішення цієї проблеми. Багато організацій підтримало ініціативу. Амброзія полинолиста – рослина, дуже небезпечна для здоров’я людини, потужний алерген» .
Через те, що амброзія – чужий для України вид, завезений з Північної Америки, рослина немає на наших територіях природніх ворогів. На цьому наголосила Леся Лойко, керівниця Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону “ФОРЗА”. «Амброзія з’являється там, де є занедбаність, нема догляду за зеленими насадженнями вздовж доріг, поблизу смітників. – каже Леся Лойко. – Зернятка дуже живучі, вони можуть до 40 років лежати в ґрунті і чекати зручного моменту, щоб прорости. У період цвітіння рослина може доростати до 1 метра і більше, продукувати до 30-40 тис. насінин, великі кущі — до 100 тис. насінин». За словами Лесі Лойко, значна частина людей страждає на алергію від амброзії, тільки під час пресконференції 30% присутніх підтвердили, що мають алергію на цю рослину.
«Як можна боротися з амброзією? Є три головні методи: механічний, але на великих ділянках це не допоможе. Інший метод- викошування, за сезон це 3-4 рази. І третій спосіб—хімічний. Але гербіциди у межах міста не можна використовувати. Є природні препарати на основі бішофіту, багато міст України використовують такий спосіб, при цьому інші рослини ця речовина не знищує», – пояснила Леся Лойко.
Також практикують метод заміщення — створення газонів з багаторічних трав на місцях росту амброзії.
У законодавстві є ряд вимог, які зобов’язують міську владу боротися з амброзією, зауважили експерти. Стаття 22 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту” зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян.
Наразі за амброзію взялася сама громадськість. Марія Менджул назвала пріоритетні напрямки подальшої спільної діяльності в вирішенні проблеми, які були визначені на круглому столі. Зокрема:
– Боротися не тільки з амброзією, а вирішувати проблему комплексно зокрема щодо всіх карантинних рослин.
– Розробити програму для боротьби з карантинними рослинами на території міста та подати її на розгляд Ужгородської міської ради.
– Для вирішення проблеми об’єднати зусилля всіх зацікавлених осіб: місцевої влади щодо контролю за карантинними рослинами на землях комунальної власності; представників бізнесу, ОСББ, приватних осіб – щодо контролю на територіях, що є у їх власності чи користуванні.
– Рекомендувати керівництву міста:
• проводити комплекс заходів з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ амброзії в місті, приведення в належний фітосанітарний та естетичний стан територій зелених зон міста;
• покращити управління зеленими зонами посилити контроль за доглядом та належним утриманням містянами та представниками бізнесу земельних ділянок у приватній власності (чи оренді), винищенням на них карантинних рослин.
• розробити соціальну просвітницьку кампанію для містян щодо шкідливості амброзії та необхідності з нею боротися з використанням соціальних біг-бордів та інших каналів інформування населення.
• проводити просвітницькі заходи та роз’яснювальну роботу в закладах освіти зокрема щодо розпізнавання амброзії та симптомів алергії, а також способів боротьби з нею.