Валерій Лунченко: Прийняті ВРУ рішення мають потужний резонанс у цілому світі

Передостання для цього восьмого скликання парламенту десята сесія розпочалася.


Традиційно атмосфера відкриття 5 лютого була урочистою. Окрім 356 депутатів, які встигли на ранкову реєстрацію, в залу Верховної Ради України прибули чисельні високо посадовці Уряду на чолі з Прем’єр-міністром, керівники центральних органів виконавчої влади, судових установ, представники громадських організацій, засобів масової інформації, дипломатичних представництв іноземних держав та багато інших офіційних осіб.

У виступах спікера Ради А.Парубія, керівника Уряду В.Гройсмана, представників фракцій і груп парламенту відзначалася висока місія депутатів, перед якими на завершальному етапі роботи цього скликання стоять надзвичайно важливі завдання, з якими потрібно впоратися, незважаючи на складний у політичному плані рік.

Державні інтереси будь якої політичної персони мають бути вище власних політичних інтересів, тільки цей принцип в роботі, і на мій погляд також, є моральною запорукою продовження політичної кар’єри як окремих політиків, так і політичних партій , об’єднань і рухів. Ну а справа виборців у цьому році своїми голосами дати оцінку нинішнім обранцям, або авансувати довіру на наступні п’ять років новим обличчям у владі.

Після завершення урочистої частини перейшли до роботи зі спробою затвердити порядок денний сесії. Цікаво, що у цьому проекті, підготовленому апаратом парламенту, міститься майже 3 тисячі питань, готових до розгляду, з них потрібно обрати найбільш пріоритетні і важливі для країни, враховуючи і фізичну можливість депутатського корпусу впоратися з розглядом у відведений регламентом сесійний час. Це одна і з застарілих проблем, коли питань багато, а часу конче не вистачає.

І тут на перший план виступає організаційні здібності керівництва Ради в цілому, фракцій і груп, а також рівень дисципліни депутатів. А кулуарні процеси дуже часто зводять нанівець бажання зробити більше в законотворчій царині і тоді майже уся енергія витрачається, як мовиться, на гудок.

Так майже сталося у перший день, коли було заблоковано трибуну з вимогою окремих фракцій розглядати перед усім тарифні проблеми на енергоносії.

Почалися перерви, консультації, пошук узгоджених рішень по виходу із ситуації, що склалася. Вдалося за цілий робочій день проголосувати лише дві постанови, якими регламентовано порядок встановлення іменних премій та стипендій молодим вченим. На тому і розійшлися.

Наступного дня на ранковому засіданні розпочато розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності провадження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ( № 6746).

Це важливий антимонопольний законопроект, який стосується розгляду спорів про порушення конкуренції в Антимонопольному комітеті. Внесений він на повторне друге читання і при цьому знову мав 172 поправки, які потрібно було в умовах повної процедури розгляду пройти, бо скорочена не була проголосована. Отже прийняли цей законопроект майже об 11-й годині в четвер, 7 лютого.

Цей день став дуже насичений подіями, навіть окремі з них названі історичними і важливішими за всю каденцію. Але про все по порядку.

Було знято блокаду трибуни, оскільки домовилися створити спільну з представників усіх фракцій робочу групу, щоб підготувати постанову по питанню перевірки обґрунтованості нарахування тарифів передусім на газ, щоб на наступному пленарному тижні внести її на голосування і розпочати роботу щодо, так би мовити, ревізії тарифів на енергоносії в країні.

І тут же затверджено порядок денний сесії, що відкрило шлях до розгляду топового питання тижня, до якого йшла тривала багатомісячна підготовка.

Верховна Рада розпочала підсумковий розгляд проекту Закону про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору).

Дві години майже тривала робота по обговоренню питання, на засідання прибув і виступив Президент України П.Порошенко. Проблематика питання об’єднала практично віх членів правлячої коаліції з більшістю депутатів, які відносять себе до опозиції владі. За прийняття Закону віддали голоси «за» 335 народних депутатів з 373, що реєструвалися на початку засідання.

Напередодні п’ятої річниці Майдану нарешті виконано одне з його головних завдань, адже починався він з вимоги не змінювати курс держави на євроінтеграцію, що в підсумку стало крахом тодішньої влади і ганьбою її вождів, що ховаються зараз за бугром від свого народу.

Процедура внесення вказаних змін до Конституції України виконана в повному обсязі згідно чинного законодавства , тому вони не можуть бути скасовані у процедурному порядку. Та й хіба є сумніви в тому, що для нашого народу шлях до європейської цивілізації є єдиним правильним вибором?

Прийняте рішення, якщо відкинути зайвий пафос, однозначно є стратегічним і цю мету слід наполегливо втілювати у реальність. Адже для цього потрібно ще багато працювати, шлях попереду довгий і тернистий, але його потрібно проходити.

В цей четвер ще встигли прийняти Закон про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом (№ 9524), яким створюються умови до недопущення російських спостерігачів на українських виборах, проголосовано законопроект щодо перейменування Дніпропетровської області, яка в разі проходження усіх необхідних процедур по зміні статті 133 Конституції України отримає нову назву – Січеславська, а також Закон про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , щодо створення Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Завершився сесійний тиждень 8 лютого традиційним годинним спілкуванням з Урядом, оголошенням запитів народних депутатів та їх тематичними виступами по наболілих проблемах.

Отже старт десятої сесії в цілому став, після деякого буксування, дуже вдалим.

Прийняті рішення мають потужний резонанс у цілому світі і ще довго будуть жваво і всебічно обговорюватися в різних аудиторіях. Адже так і повинно бути в нашій демократичній парламентсько-президентській державі.

Валерій Лунченко, народний депутат України

ФОТО – Володимир Струмковський

Відправ другу:
Залишіть коментар