Дитячий хірург-уролог Дмитро Чеканов ще донедавна працював в Одесі, у клініці Одрекс – найбільшій приватній медичній лікарні на півдні України. Туди лікар переїхав з Миколаєва, де очолював відділення дитячої хірургії в Обласній дитячій клінічної лікарні та був головним експертом цього медичного напрямку по всій області. Дмитро Чеканов, якого називають лікарем-новатором та фахівцем із «золотими руками», понад місяць оперує в Ужгороді. Сюди потрапив як і мільйони українців – через війну. Про це пише Zaholovok.com.ua
«Коли почалися військові дії, то у приватній клініці роботи поменшало, діти почали масово виїжджати. Операції дітям були припинені. Коли стався Енергодар (захоплення окупантами розташованої у місті Запорізької АЕС), то нерви не витримали і ми поїхали. В Ужгород потрапив як більшість внутрішніх переселенців, приїхав із сім’єю,- розповідає Дмитро Чеканов. – Почав шукати роботу за спеціальністю, клініка Prevention зацікавилася, так ми знайшли один одного».
В Ужгород за лікарем з усієї України
Хірург відразу розпочав консультувати та оперувати. Частина пацієнтів – ті, які приїхали саме до Дмитра Чеканова. Серед таких – півторарічна дівчинка з Миколаєва, яка мала патологію – вроджену ваду розвитку верхніх сечових шляхів. Рік тому хірург оперував дитину у рідному місті. Через війну родина пацієнтки подалася за лікарем на Закарпаття. Операція пройшла успішно. Вже наступного дня дитина ходила, а за кілька днів дівчинку виписали. «У дитини майже не було прохідності сечоводу. За 4 місяці дівчинка перенесла 3 атаки пієлонефриту – інфекції сечовивідних шляхів. Рік потому дитині зробили перший етап хірургічної корекції вади – операцію, коли сечовід виводиться на передню черевну стінку, щоб дати можливість функціонування нирці. Необхідно було здійснити другий етап – неоімплантацію, тобто зробити якісну пластику сечоводу – вживити його наново у сечовий міхур. Звичайно така методика застосовується при трансплантації нирки, вона достатньо сучасна, швидка і малотравматична. Ми зберегли нирку. Це не часта операція. За такою методикою працює кілька міст: Херсон, Миколаїв, Київ, Житомир і Харків. Дитячих урологів в Україні не так багато – до 100 осіб, з них – тих, хто оперує близько 50. Це дуже вузька спеціальність».
Лікар коментує й інший випадок, більш звичну патологію, яку нещодавно «виправив». «У хлопчика був синдром непальпованого яєчка, воно було відсутнім і ніяким методом діагностики не виявлялося. КТ робити не можна було через велике опромінення, ультразвук цього не бачив. Тому застосували лапароскопічну діагностику і яєчко виявили. Провели операцію, все гаразд, – пояснив Дмитро Чеканов. — Операції – це завжди командна робота. Щоб максимально гарантувати результат потрібен системний підхід і згуртована командна робота всієї операційної бригади. Має бути сучасне обладнання, сучасна операційна, інструментарій. А також післяопераційний догляд. Всі сучасні методи спрямовані на те, щоб зменшити травматичність операції та післяопераційний реабілітаційний період». За його словами, в Ужгороді, на базі госпіталю Prevension на 80% є все необхідне, необхідний інструментарій докуповується.
Чому не чекати, що “переросте”
Більшу частина робочого часу хірург консультує маленьких пацієнтів, близько половини з них – з різних українських міст. Зауважує, що найчастіше батьки хвилюються та звертаються до уролога з кількох питань: це фімоз (патологічне звуження крайньої плоті), водянка яєчка, пахова та пупкова грижі. Серед більш рідкісних – крипторхізм, варикоцеле, вади розвитку сечовивідних шляхів. Та з невідкладних ситуацій – гострий апендицит.
«Щодо фімозу, то це захворювання нескладне, але немає чіткого алгоритму, як треба діяти. Одна література пише – 2 роки межа для операції, друга- три, інші говорять – сім. На даному етапі немає однозначно визначеного вікового критерію. Але лікар-фахівець на консультації розуміє це у будь- якому віці. Батьки тим часом начитаються літератури, апелюють до інтернету. Обов’язково з проблемою треба звертатися до спеціаліста який це оперує, а не теоретизує. Самолікуванням не варто взагалі займатися в жодній з галузей медицини. Лікарі первинної ланки повинні націлювати на виявлення проблем і далі переправляти до хірурга, не чекаючи, що «переросте», – пояснює Дмитро Чеканов і збирається на чергову консультацію.
Колись лікар мав мрію – працювати у новітньому сучасному медичному центрі. Рік тому, коли переїхав до Одеси, мрія збулася. Сьогодні Дмитра Чеканова інша мрія, щоб закінчилась війна і медики повернулися до спокійного звичного ритму роботи.
Ірина Бреза для Zaholovok.com.ua Фото авторки
Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»