За кордоном вітрові електростанції – поширена практика. Минулого року компанія WindEurope зробила звіт про те, що ВЕС Європи перевищили вугільні за потужністю – пише zp.
В Україні ситуація значно гірша. В нас тільки 2-3 відсотки електроенергії виробляється всіма відновлювальними джерелами енергії, половину всієї електроенергії України виробляє держпідприємство «Енергоатом», 25-30% виробляє вугільний оператор Д.Тек, який належить олігарху Рінату Ахметову, ще близько 8-10% виробляється Укргідроенерго.
Днями, 4 листопада, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш нагадав, що зміна клімату залишається найбільшою загрозою для планети, і одна з її головних причин – патологічна залежність людства від вугілля.
Посилаючись на висновки вчених, він попередив, що, якщо ми не зможемо здолати зміни клімату, в 2050 році, за прогнозами, під загрозою затоплення опиняться 300 млн чоловік. Відтак, Глава ООН закликав більше не субсидувати вугільні електростанції.
Варто додати, що робота ТЕС негативно впливає на всі компоненти біосфери: атмосферу, гідросферу та літосферу. Негативний вплив ТЕС на навколишнє природне середовище складний і включає як забруднення атмосферного повітря газовими й аерозольними викидами, так і викиди теплової енергії, забруднення ґрунтових вод тощо. В Україні нині налічується 15 таких ТЕС.
В жовтні 2019 року, Німеччина, країна, яка є одним з найбільших споживачів вугілля, заявила, що переходить на відновлювальні джерела енергії та закриває усі свої 84 вугільні електростанції. За словами офіційних осіб, до 2040 року на долю відновлювальних джерел енергії приходитиметься від 65% до 80% електроенергії Німеччини.
Трохи раніше, в липні цього року Франція оголосила, що планує закрити всі вугільні електростанції до 2020 року.
В США, в квітні 2019 року, електростанції на поновлюваних джерелах енергії вперше перевершили за потужностями електростанції на базі вугілля.
Є і інша хронологія – у липні 2019 року до українського парламенту було обрано закарпатського нардепа-тамаду Ігоря Кривошеєва, який знаючи, що в Україні тільки 2-3 відсотки електроенергії генерується відновлювальними джерелами, розпочав активну кампанію проти будівництва сучасної ВЕС на Закарпатті, звідки він родом. Нині нардеп надсилає запити та звернення щодо здійснення тиску на міжнародного інвестора шляхом різного роду державних перевірок.
Поки Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук майже щотижня розповідає про залучення інвестицій, закарпатський нардеп умисно виступає проти $140 мільйонного проєкту.
Як повідомляють джерела, в Уряді про ситуацію знають, але поставити на місце нардепа поки-що не поспішають. В той час коли Україна як ніколи потребує міжнародних інвестицій, а Президент та керівник Уряду щомісяця запевняють міжнародний бізнес у своїй стовідсотковій підтримці, Ігор Кривошеєв займається тиском на потенційних інвесторів.
Такі дії закарпатського нардепа можуть відлякати і інших інвесторів, які нині дивляться в сторону України. Принаймні теми про умисне перешкоджання інвесторам точно підніматимуться у міжнародних бізнес-середовищах.
Звісно, голову закарпатського нардепа затьмарила сума готівки, яку він отримав від відомого Минайського контрабандиста за участь його сина у місцевих виборах від партії Зеленського 22 грудня, але новоспечений нардеп також повинен думати про репутаційні та економічні втрати України від його активної “діяльності”.
Цікаво, що екс-нардеп Лещенко назвав Ігоря Кривошеєва депутатом з групи Ігоря Коломойського в партії СН. В день голосування за зняття недоторканості з Ярослава Дубневича, група олігарха не підтримала це рішення, а закарпатський нардеп в цей день “випадково” захворів та поїхав з Києва до Ужгорода на своїй новій Toyota з київськими номерами.
То ж не дивно, що Ігор Кривошеєв “працює” на майданчику енергетичних питань. Витісняти інвестора – стара грошовито-вигідна розвага українських політиків та чиновників.
Повертаючись до світового досвіду будівництва ВЕС, можна також зазначити, що у цивілізованих країнах вітряки будуються переважно на гірських полонинах. Тут вони гармонійно існують з гірськолижними курортами.
До прикладу – лижний курорт Thaiwoo Ski Resort в Чжанцзякоу, Китай:
Південна Корея, Eden Valley Resort:
Вітротурбіна Zephyr над гірським курортом Jiminy Peak в штаті Массачусетс:
Bolton Valley, Вермонт, США:
Вітротурбіни на лижному курорті Alpensia, Південна Корея:
Школа катання на лижах та курорт BigRock mountain, США:
Гірськолижний курорт Лехталь в Австрії:
До речі, в одному з своїх недавніх інтерв’ю Ігор Кривошеєв заявляв, що у сусідній Угорщині та Австрії вітряки на гори не встановлюють.
Ще один приклад – Іспанія. У 2018 році вітропарки повернули Іспанії 19% електроенергії, спожитої за рік. Країна за потужністю видобутку вітрової енергії друга в Європі і п’ята у світі.
На фото аерозйомка вітроустановок на Sierra de Gredos — гірський масив. Найвища точка — гора Альмансор (2592 м). Для порівняння: Говерла має висоту 2061 метр. Найвища точка гірського масиву Полонина Боржава — 1681 метр.
Джерело