Його костюми носили президенти від Ейзенхауера до Трампа.
Мартіну Грінфільду 90 років, але як і раніше він працює 6 днів на тиждень на своїй швейній фабриці в нью-йоркському Брукліні.
Максиміліан Грюнфельд, який в кінці 40-х стане Мартіном Грінфілд, народився 9 серпня 1928 року в Закарпатті, в невеликому селищі Павлово Свалявського району.
Це його дід побудував там синагогу, де збиралися десятки місцевих сімей. Коли до села прийшли нацисти, єврейській сім’ї Грюнфельдів дали день на те, щоб зібратися.
Потім їх у вагонах відправили у Мукачево, після чого їх одразу повезли в Аушвіц (Освенцим).
Тоді юному Максиміліану неймовірно пощастило. Під час розподілу полонених лікар нацистів спрямував юнака з батьком та молодшою сестрою праворуч, що означало – життя. Ліворуч нацисти спрямовували полонених, яких одразу відправляли в газові камери.
Врятував життя хлопчику і його батько, який заявив нацистам, що його син справний механік з досвідом. Про це ремесло хлопчик нічого незнав. Батько, напевно, сподівався, що залишиться разом з своїм сином та допомагатиме йому проявити себе в цій справі. На жаль він помилявся – ці хвилини були останніми, що вони провели разом.
Коли до Максиміліана підійшли нацисти, хлопчик побіжав. Звісно, що овчарка нацистів наздогнала юнака, відкусивши при цьому шмат одягу.
В якості покарання його потягли в будівлю пральні, а вже всередині приміщення не пошкодували кийків.
Невідомо чому, але хлопчика направили допомгати прати одяг нацистів, позабувши про те, що він нібито механік. Малий Максиміліан вірив, що чим активніше він пратиме одяк, тим більше шансів в нього буде вижити. Такі потуги призвели до того, що під час прання юнак порвав одну з сорочок. Охоронець, що стояв поруч сильно відгамселив його тоді.
«Я не пам’ятаю, що він говорив, але я пам’ятаю кийок. Він бив мене, поки не виступила кров. Йому потрібно було провчити мене перед іншими, а коли він закінчив, то зім’яв сорочку і жбурнув мені її в обличчя. Для нього це вже було сміття, але не для мене. Я її зберіг», – згадував майбутній власник успішної компанії.
Разом з ним в пральні працював чоловік, який дав йому голку і навчив робити стібки одягу.
Пізніше у хлопця з’явилася ще одна порвана сорочка. Для нього вона являлася своєрідним рятівним плащем. Хлопчик єдиний в лагері піддягав сорочки під смугасту робу.
«Дивно, але дві драні нацистські сорочки допомогли єврею побудувати найвідомішу успішну компанію з індивідуального пошиття костюмів в Америці, говорить 90-річний кравець сьогодні. – У Бога відмінне почуття гумору».
Незадовго до закінчення війни разом з іншими ув’язненими хлопця перевели в концтабір Бухенвальд.
Після закінчення війни та звільнення з концтабору Максиміліан Грюнфельд провів в Європі 2 роки намагаючись розшукати сім’ю, але безуспішно: як виявилося, батька вбили за тиждень до звільнення, а долю сестри встановити так і не вдалося.
У 1947 році 19-річний Максиміліан Грунфельд прибув до Америки. Спочатку він зупинився у заможних родичів в Балтіморі, а потім перебрався в Нью-Йорк, де жила його тітка. В США юнак змінив своє ім’я на Мартін Грінфільд, яке легше виговорювалося та краще сприймалося на слух американцями.
За сприяння свого приятеля, також чеського іммігранта, Грінфілд почав працювати на фабриці GGG Clothing.
Спочатку Мартін підмітав підлогу і розносив матеріали, від ниток до важких рулонів з тканиною, а потім активного хлопця примітив господар і вирішив навчити майстерності створення чоловічих костюмів.
Дуже швидко Мартін став найкращим кравцес на підприємстві, а в 50-х роках йому було довірено шити костюми для Дуайта Ейзенхауера, який балотовався тоді на пост Президента США. Відомо, що Грінфілд навіть залишав записки для Ейзенхауера з порадами по вирішенню питання Суецької кризи.
У 1977 році він викупив фабрику, перейменувавши її на Martin Greenfield Clothiers, і продовжив співпрацювати з дорогими магазинами дизайнерського одягу, в числі яких були Neiman Marcus, Barneys New York і Saks Fifth Avenue. Тоді на фабриці працювало 6 осіб, нині ж – 120.
Коли клієнтом виходця із Закарпаття став Біл Клінтон, то в стінах Білого дому він сказав Грінфільду, що не потрібно йому надсилати записки та дав кравцеві номер свого факсу.
Серед інших знаменитих клієнтів закарпатця – Барак Обама, кардинал Едвард Іган, актори Пол Ньюман і Леонардо Ді Капріо, співак Френк Сінатра, а також зірки баскетболу Патрік Юінг і Шакіл О’Ніл.
Дональд Трамп теж встиг оцінити якість одягу Martin Greenfield Clothiers. У нинішнього Президента США є декілька костюмів Грінфільда, зшитих задовго до передвиборчих перегонів Трампа.
Одним з улюблених клієнтів Грінфілд є колишній генерал армії і екс-держсекретар США Колін Пауелл.
Грінфілд з гордістю відзначає, що він «одягає представників обох політичних партій».
«У нас працюють найкращі майстри з усього світу, – розповідає Грінфілд. – Без них я – ніхто».
Зокрема Грінфільд одягав і відомого мафіозі Меєр Ланські – замовлення відправлялися прямо в постійний номер кримінального авторитета в готелі Фонтенбло.
Martin Greenfield Clothiers продовжує шити костюми для небезпечних хлопців і тіньових особистостей – щоправда, екранних.
У цих елегантних костюмах на екрані з’являються герої серіалу Мартіна Скорсезе «Підпільна імперія» і «Вініл», фільмів «Великий Гетсбі», «Чорна меса» і багатьох інших.
Сьгодні ім’я Мартіна Грінфільда часто з’являється на шпальтах статусних видань США та Європи, про нього знімають сюжети CNN та FOX, а в кожному своєму інтерв’ю найкращий кравець Сполучених Штатів не приховує, що родом він із Закарпаття!