93 забитих голи, 10 перемог та всього 2 поразки. І заслужене перше місце. До колекції трофеїв у цьому році футбольний клуб «Минай» додає ще один – Кубок Суперліги УФЛ.
Попри важкий попередній сезон, фізичну завантаженість в період підготовки до аматорського чемпіонату України та інші причини «Минай» з другої спроби таки виграє титул. І поповнює ним свою поличку трофеїв.
Шлях до нього був не таким легким. Бійка з «Алексом», поразка від принципового суперника «Проспекту», нервові ігри з «Радванкою» та «Медеєю». Проте «минайці» вистояли, виграли та в цю суботу відмітили чемпіонство.
Як карбувалося «минайське» золото
Для «Миная» сезон в УФЛ розпочався буквально через тиждень після переможного матчу за Суперкубок із «Севлюшем». Позаду було чотири турніри: Зимова першість, Кубок Закарпаття, чемпіонат Закарпаття, аматорський чемпіонат України. Тому не дивно, що починали футзальний сезон на фоні певної фізичної та емоційної втоми.
Та і починалося все не надто весело. Спочатку «минайці» так і не зіграли з мукачівським «Алексом», через те, що останні не приїхали на гру. Тому стартувати в сезоні довелося відразу з надпринципового протистояння з минулорічним чемпіоном – «Проспектом». З ними, здавалося б, грали на рівних, але пропущений гол за секунду до перерви від Добровольського та блискуча гра голкіпера Лютнянського психологічно зламав команду – 2:5.
Але далі справи пішли краще. В трьох наступних матчах вони здобули 3 перемоги поспіль із загальним рахунком 33:9 («Беркут» 9:5, «УжНУ» – 8:2, «Вопак» 16:2).
В кінці грудня чемпіонський темп трохи збила «Медея», яка в очному поєдинку хоч і програла, але чинила гідний опір 5:4. Не менший супротив чинила і «Радванка», яку також перемогли з таким же рахунком. Це дозволило піти на новорічні свята в лідируючій групі разом з «Проспектом».
Сезон після свят теж починався важко. У матчі з мукачівським «Алексом» були здобуті 3 очки, але далися вони вкрай неприємно. Всі мабуть пам’ятають ганебну поведінку мукачівської команди, яка спровокувала масову бійку під час матчу футболістів із вболівальниками. Проте «минайців» це не зламало. До того ж, і «Проспект» зробив подарунок – втратив очки з «Беркутом» (4:7), що дозволяло «Минаю», в разі перемоги над «Проспектом», вийти на перше місце.
І вони це зробили! Феєрична перемога 9:3, яка довела всій футбольній громадськості, що «Минай» – головний претендент на чемпіонство. І шансу свого не втратить. Наступні три матчі команда провела на одному диханні, забиваючи не менше 8 голів у матчі («Беркут» 8:1, «УжнУ» 8:3, «Вопак» 10:1). І після останнього голу Ярослава Пилипа в матчі з «Вопаком» стало зрозуміло: «Минай» в УФЛ не наздогнати, а отже вони – чемпіони.
Так, була образлива поразка від «Медеї» (6:7), і матч з «Радванкою», який не відбувся, але суті це вже не змінювало. У своєму другому сезоні в УФЛ «Минай» став чемпіоном.
Думки з приводу чемпіонства:
Костянтин Багрій: Радий, що стали чемпіонами достроково і можна було спокійно видихнути за два тури до кінця. Цьогорічний чемпіонат був цікавішим і за змістом, і за організацією. За рахунок чого виграли? Фундаментом цієї перемоги став той факт, що ми граємо у великий футбол. Завдяки цьому всі футболісти перебували у хорошому ігровому тонусі, у чудовій формі. Дуже добре, що якраз УФЛ припадав на перерву в обласному та аматорському чемпіонаті України. І новорічна перерва пішла нам також на користь – набралися сил. І результат не змусив себе чекати. Добре, що з другої спроби таки виграли турнір.
Роберт Гегедош (дворазовий переможець УФЛ – у двох різних командах): Я ставлю мету в любій сфері бути переможцем, не лише в футболі. Приємно, що я перший футболіст, хто зумів виграти 2 рази підряд УФЛ з двома різними командами. Сподіваюся, що наступного сезону буде і третє чемпіонство, здобуте з ФК «Минай». Чи важко воно було здобуте? Можна і так сказати. У першому колі ми програли «Проспекту», вони нас повністю переграли. Наздоганяти суперника завжди нелегко. Але дякуючи «Беркуту» ми наздогнали «Проспект» і не дали їм жодного шансу стати дворазовими чемпіонами. Загалом футзал мені подобається. Як і у великому футболі, так і у футзалі треба бути фізично та технічно підготовленим: однаково треба відбирати м’яча, віддавати паси та відкриватися для них. Якщо гравець технічний, то нема різниці в який футбол грати. Футзал, до речі, допомагає – на збори, перед початком сезону, вже підходиш на 50-60% готовим.
Яромир Лобода: Чемпіонат був доволі конкурентним та інтригуючим. Кожна із команд могла подарувати сюрприз. Мали за мету перемогти у ньому, що у підсумку вдалося. Головним суперником, як і минулого року був «Проспект». Чи далося важко чемпіонство? Ми більше цього прагнули, тому доклали стільки зусиль, скільки було потрібно. Футзал – це спорт, який приваблює вболівальника, тому що тут можна посмакувати голами на різний смак і свідченням того була висока відвідуваність турніру. Він допомагає тримати себе у тонусі та розвиває швидкість мислення, так як невеликий простір і рішення потрібно прийняти ще до того, як ти отримаєш м’яч.
Василь Беца: Було важко. Команди в цьогорічному чемпіонаті зібралися досить сильні, де кожна команда боролася в кожному матчі. Звісно, перехід з великого поля на маленьке завжди незвичне. Зміна покриття завжди впливає на фізичний стан футболіста, і з легкістю може призвести до травм, але дякувати Богу, у нас все обійшлося. Радий, що стали чемпіонами!