Перший велосипед винайшли в Німеччині у 1817 році. Щоправда, він був без педалей, сідла та виготовлений повністю із дерева. Сучасні двоколісні у порівнянні легкі, як пір’їнка, а завдяки системі зубчастих передач на них можна підніматися навіть у гори.
Найважливіший елемент — рама. Її створюють з легких алюмінієвих труб, які ріжуть на менші частини необхідних довжин. Щоб вони не згиналися у процесі експлуатації, трубкам надають еліпсоподібної форми. Міцність на розрив металу збільшується завдяки нагріванню та швидкому охолодженню.
Далі усі деталі передають зварювальнику. Особлива увага — на шві між кермом та підвіскою. Саме на цю частину велосипеда припадає найбільше навантаження. Втім, є елементи, які зазнають ще більшого стресу, аніж рама. Це – колеса і підсилити їх з допомогою зварювання неможливо.
Секрет міцності полягає у досягненні ідеального балансу між натягом кожної спиці. Цей процес потребує трьох приладів. Перший утримує колесо в горизонтальному положенні і затягує гвинти спиць. Друга машина ліквідовує нерівні натяги. Третій пристрій їх збалансовує.
Насамкінець кожне колесо оглядають працівники, аби переконатися, що воно рівне і добре обертається. В іншому куточку фабрики до рами вручну кріплять решту елементів. Процес — не автоматизований, але дуже швидкий. Кожні 2-3 хвилини з конвеєра виходить новий велосипед.
Попри всі технологічні досягнення, створення велосипеда залишається тяжкою ручною роботою. А щоб змусити його їхати, потрібно ще більше зусиль. На щастя, охочих взяти на себе цю місію дедалі більше.
Джерело