Платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.
Сплата платником певної суми коштів у рахунок збору відбувається в межах договірних відносин між двома суб’єктами (надавачем та споживачем послуг), що регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).
Як ідентифікувати податкового агента? Повноваження щодо визначення податкових агентів належить радам. Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті ради.
Делегування юридичним особам повноважень на справляння збору здійснюється радами шляхом прийняття відповідних рішень та укладання угод у межах взаємовідносин, що регулюються ЦКУ, Законом України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) порядку (пп. 268.6.3 ст. 286 ПКУ).
Особливість справляння туристичного збору полягає у тому, що обов’язок щодо нарахування податкового зобов’язання зі збору та сплати його до відповідного місцевого бюджету у встановлені ПКУ терміни має податковий агент, а платник збору сплачує його податковому агенту.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Грошовим зобов’язанням є сума коштів, яку платник податків зобов’язаний сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання.
Якщо сплата туристичного збору та необхідність у поверненні помилково та/або надміру сплаченої суми збору виникла у межах одного звітного кварталу (тобто податковим агентом не здійснені нарахування збору за цей звітний квартал та сплата збору до місцевого бюджету), то повернення податковим агентом платнику збору зайво сплаченої ним суми відбувається в межах взаємовідносин, що регулюються ЦКУ.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ, та рішення відповідної ради. За невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору та порушення податковим агентом порядку та/або особливостей справляння та/або сплати туристичного збору передбачено накладання штрафу відповідно до ст. 16317 «Порушення порядку справляння та сплати туристичного збору» Кодекс україни про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі – КпАП).
Притягнення до відповідальності платника податків здійснюється органами внутрішніх справ (Нацполіцією), податкового агента — органами державної податкової служби (ст. 255 КпАП). Порядок винесення постанов та розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачено КпАП.
Отже, тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі) не може здійснюватися без сплати туристичного збору за умови, що такий збір встановлено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
Розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним збору, та рішення відповідної ради. Сплата платником туристичного збору здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).
Отже, у податкового агента – як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань – має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником туристичного збору.
Порядок надання податковим агентом платнику туристичного збору документів на підтвердження сплати ним збору ПКУ не регулюється. Зазначене питання регулюється, зокрема, Законом України про РРО, Законом України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).
Разом з тим, зауважуємо, ПКУ не визначена можливість справляння туристичного збору за участю будь-яких посередників, у тому числі туристичних операторів.
Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної ради (пп. 268.7.1 ст. 268 ПКУ).
Обчислення податкового зобов’язання зазначається у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Для справляння туристичного збору базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
ДФС у Закарпатській області