Із завершенням польових робіт зростає кількість пожеж в екосистемах. Окрім адміністративної відповідальності, вони несуть жахливі наслідки не лише довкіллю, а й людям. Про це інформує Закарпатська обласна рада.
Перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький повідомив, що з початку року рятувальники зафіксували 341 випадок спалювання сухої рослинності.
«Відрадно, що ця цифра суттєво нижча у порівнянні зі статистикою 2022 року – 2635, – прокоментував Мирослав Білецький. – Важливо не вдаватися до звичного, але шкідливого способу спалювання, а використовувати альтернативні методи боротьби із сухою рослинністю, опалим листям тощо».
Один з найпростіших та найпоширеніших способів – компостування. Компост виготовляють з відходів рослинництва (бур’ян, листя, овочі, фрукти), тваринництва, побутових відходів та ін.
Для боротьби із сухим листям підійде мульчування – покриття ґрунту захисним шаром різними матеріалами. Для виготовлення мульчі подрібнюють опале листя, дрібні гілки, залишки рослинності, суху траву.
Заступник голови ОВА подякував закарпатцям, які вже використовують альтернативні способи боротьби з органічними відходами. Також він нагадав, що спалювання листя чи трави руйнує ґрунтовий покрив та всі поживні речовини в ньому, нерідко стає причиною загибелі тварин і людей, а продукти згорання забруднюють атмосферу, ґрунт, воду, провокуючи важкі захворювання.
Під час дії воєнного стану спалювання сухостою прирівнюється до диверсії і передбачає покарання для порушника у вигляді позбавлення волі терміном від 10 до 15 років.
✅ Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»