Закарпатець Віктор Бартованець 50 днів провів, розміновуючи територію Донецької області. Два тижні тому він повернувся із чергової ротації. Історію Героя без зброї розповіли на сайті ДСНС Закарпаття.
«Не хотів стояти осторонь, треба було чимось допомагати. Спочатку було трохи страшно, але з часом цей страх проходить» – каже водій-сапер Віктор Бартованець, який два тижні тому повернувся із чергової ротації. 50 днів він провів, розміновуючи територію Донецької області. Перевіряли все: житловий сектор, лінії електропередач, дороги… Працювали без вихідних, аби люди могли якомога швидше безпечно повернутися додому.
Загалом це була вже четверта ротація для Віктора, за термін, що трохи більше ніж рік, як він став піротехніком ДСНС. Хоча розумів, що робота ця пов’язана з неабияким ризиком, не побоявся, та став до лав ДСНС у самісінький розпал війни.
Віктор згадує, що найважчою для нього стала саме перша ротація, коли його направили у Куп’янський район на Харківщині: «Вразила розруха, спричинена війною. Магазини не працювали. Люди привозили товари першої необхідності із більш спокійних регіонів Харківської області і продавали їх із машин. Також там постійно прилітало, бо було близько до лінії зіткнення. Там не було такого дня, щоб ти прокинувся і все спокійно. Вибухи кожен день, особливо зранку і вночі».
Протягом року в ролі піротехніка Віктор навчився бути дуже обережним, адже будь-який необдуманий крок на замінованій території може стати фатальним. Він ходить лише по перевіреним стежкам і нічого не чіпає руками – вимоги безпеки понад усе. Сміється, що й після повернення додому певний час не може розслабитися:
«Якщо з ротації повернувся і бачу сигнальну стрічку, то автоматична думка – туди йти не треба. На таблички також звертаю увагу. Адже вкупі це може означати небезпеку: на замінованих територіях ставиться табличка з попередженням про міни і стрічкою огороджується периметр, щоб туди не зайшли сторонні».
Найважче під час ротацій для Віктора – це розлука з рідними, хоча вони ставляться до цього із розумінням. Але все одно піротехніка завжди тягне додому до дружини й шестирічного сина, який скоро піде до школи. І напевно з гордістю розповідатиме однокласникам, що його тато справжній Герой…
Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»