Спокійна вода, вудочка, тихий захід сонця чи світанок-це все,що треба цим людям для щастя.
Деякі з них переконані, що ніч-найкраще підходить для риболовлі, хтось впевнений, що найсприятливіший час-світанок. В залежності від своїх переконань та незалежно від часу доби,вони залишають домівки і йдуть до найближчої водойми, а подеколи і не такої близької, з вудочкою та азартом, з яким, зі слів рибалок, не зрівняється ніщо у світі. Відпочити від роботи на річку з вудочкою приходить і пан Славко.
Каже,що ніщо так не допомагає відволіктися від справ буденних як риболовля. А пан Дмитро своє захоплення риболовлею називає хворобою. Проте відразу додає, що так хворіти приємно. Прояви одні-ви за будь-якої нагоди втікаєте до водойми і зазвичай з усіма намагаєтеся поговорити про рибу, як її ловити,на що краще клює, про прикорми та інші рибальські нюанси. Пан Анатолій погоджується. Однак, зізнається-не всі готові ділитися своїми секретами.
Тепер, взимку, рибалки кажуть найбільше клює подуст. Але водяться в Латориці і хижі риби-наприклад, щука. Ловити її краще на тиховодді. Але знову ж таки кожен рибалка має свої таємниці і техніку ловлі,а тому поділиться лише загальною інформацією. Варто додати, що є й такі, що ловлять рибу виключно заради спортивного інтересу і впіймавши – фотографують трофей і відпускають назад у водойму. Проте незалежно від подальшої долі риби, практично всі вони переконані